Друзьям

Друзьям

Добрый вечер.

Добрый вечер.

Снежный вальс.

Снежный вальс.

Как сделать снежинку из бумаги

Ялинкові іграшки з лампочок: джерело ідей для новорічного декору

Чим ближчі новорічні свята, тим більше хочеться творити! І найкращий час для власноручного виготовлення новорічних прикрас саме зараз. Створити їх можна з чого завгодно, наприклад, ви можете зробити ялинкові іграшки з лампочок.В ідеалі для цього можна взяти перегорілі лампочки, але якщо душа кипить від натхнення, а руки вимагають творити, то можна використовувати й нові, які очікують на свою світлу годину в коморі довгі місяці.

Так які ж ялинкові прикраси можна зробити з цієї повсякденною і вже непотрібної в побуті речі ? Сьогодні розповімо і покажемо, які можна зробити новорічні іграшки з лампочок.

Ліна Костенко - "І все на світі треба пережити"

Діти України За Єдину Україну

Рослини символи України

Державні і народні символи України

Красивий кліп про Україну

Клип о Украине

Язиків у нас багато, МОВА - одна! Переходьте на українську!!! Мотиваціи...

Червона калина. Калинова моя Україна.

Витинанка

Витинанка (походить від слова «витинати» – «вирізувати») – стародавній вид українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі та багаті традиції. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем чи видовбані сокиркою на папері, дереві, іншому рослинному матеріалі.

У вигляді власне паперової прикраси витинанка на Україні відома вже з першої половини ХІХ ст. Із середини, а особливо з кінця ХІХ ст., коли папір стає доступним матеріалом для багатьох верств населення, витинанка надовго входить у селянський побут і «поселяється» в українських хатах. Доступність та легкість технічних прийомів й різноманітні ефекти, що виникають від складання паперу за різними схемами, зробили витинанку традиційною прикрасою українського житла, і вона досить швидко набула масового поширення в окремих регіонах.

Лист Діду Морозу

Напиши листа Діду Морозу, і отримай бажані подарунки!!!!!!!

 

Прикраси до Нового року

Прикрась ялинку та кімнату іграшками, виготовленими власноруч.

Бумажная снежинка.

Огромное количество поделок на Новый год 2015 своими руками смотрите здесь! Рекомендую!

Очіпок

«Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок». Іван Котляревський «Енеїда».

В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок — хустка, очіпок, намітка.

Знайомимося з українським старовинним жіночим убором ОЧІПКОМ. 

За визначенням словників «очіпок» — головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, інколи з подовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.

Цей убір голови відомий з XIX ст. Найдавнішим убором була намітка. Її завій складний і мабуть тому перестали нею пов’язуватись. Очіпок (збірник) являв собою м'яку шапочку на підкладці, що стягувалась ззаду шнурком, щільно прилягала до голови, і волосся не вибивалось назовні.

Сила слова

Багато вже сказано, написано про слово, його силу. Можемо навести безліч прикладів з літератури, історії, життя, коли дійсно доброзичливе, щире, вчасно промовлене слово давало силу жити, творити, з «дна моря підіймало».  А що робити, коли кругом знають лиш «торочити», що «не вийде, не получиться, …»? Ця притча, думаю, дасть відповідь і на це запитання, і на багато інших.

Так от, ще тоді, коли черепахи вміли говорити, та й, взагалі, багато що ще вміли, зібрались якось вони разом і вирішили влаштувати між собою змагання: хто швидше добереться  до вершечка дуже стрімкої  вежі. Навколо зібралася ціла юрба, щоб подивитися на це дійство та  підбадьорити учасників забігу. І змагання почалося ...

Якщо сказати по правді, то ніхто в натовпі не вірив, що черепахи  здатні досягти вершини вежі. Навколо чулося: 

-  О, це ЗАНАДТО складно!
-  Їм НІКОЛИ не досягти вершини!
Або:
-  Нізащо у них не вийде ... Башта занадто висока!

Черепахи теж чули ці вигуки. Ось деякі з них почали падати вниз. Одна за одною…

А натовп продовжувала кричати: «Занадто складно! Та де там! »

Але ОДНА з них продовжувала лізти все вище і вище, все вище ...

Вона не здалася! Вона стала єдиною, кому вдалося досягти вершини!

Ось тоді-то всі інші черепахи захотіли дізнатися, як цій, одній-єдиній, вдалося здійснити такий подвиг? Один з учасників змагання запитав черепаху, як вона зуміла знайти в собі сили здолати вежу і досягти мети.

І тут з'ясувалося, що переможниця була … глуха!

Мораль цієї притчі:

Не слухайте тих людей, що прагнуть негативно або песимістично дивитися на світ, тому що вони відберуть у вас ваші найчудовіші мрії та прагнення - ті, що приховані у вашому серці!

Завжди пам'ятайте про те, яку силу має слово. Тому що все, що ви чуєте або читаєте, відбивається і на тому, що ви робите!

І тому: ЗАВЖДИ дивіться на світ позитивно!

А головне:

Залишайтеся глухими, коли люди говорять ВАМ, що ви не зможете втілити в життя свої мрії! Ще й як зможете!!! Спробуйте.