Тарас Шевченко. Казки картинної галереї

Напитись голосу твого - О.Богомолець (featuring movie Onegin)

Ліна Костенко

Ліна Костенко

Ukrainian nature. Природа Украины

Доля (Ліна Костенко)

Вірші про осінь Ліни Костенко

Ліна Костенко (відеопоезія)

Богдан Ступка, вірш Ліни Костенко "Крила"

Життя іде. Ліна Костенко

Вечірнє сонце Л. Костенко

VIII Міжнародний конкурс з українознавства для учнів переноситься на 2015 рік

У зв’язку з проведенням Національним науково-дослідним інститутом українознавства та всесвітньої історії спільно з Міністерством освіти і науки України Міжнародної науково-практичної конференції «Тарас Шевченко в долі слов’янських народів: діалог через століття і кордони» (4–5 березня 2014 р.) VIII Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів переноситься на 2015 рік.

Оргкомітет Конкурсу

---

Міжнародна науково-практична конференція - 2014

04 – 05.03.2014 р. відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «ТАРАС ШЕВЧЕНКО В ДОЛІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ: ДІАЛОГ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ І КОРДОНИ» в Київському міському Будинку вчителя та Шевченківському національному заповіднику в м. Канів.

Заявка на участь у конференції

Чи знаєте ви?

- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...

22 січня – день Соборності України

Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. Реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917- 1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави - Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.

kalendar__svyat_2014_roku

View more presentations or Upload your own.

20 січня - Івана Хрестителя

Двадцятого січня святкуємо Собор Предтечі та Хрестителя Господнього св. Івана Хрестителя, або в народі Івана Хрестителя, Івана Бражника.

Іван народився в сім'ї священика Захарії та Єлисавети, родички Богородиці, коли вони були у похилому віці й уже не сподівалися мати дітей. Предтеча — значить «попередник». Святий Іван, за церковними переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з'явлення Ісуса Христа. Іван Хреститель своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад святого життя. За відважне проповідування Іванові відрубали голову. Частина його святих мощей похована у Севастії.     

Друга назва цього свята — Посвятки. Цього дня хазяїн дому встає рано-вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом-сіллю, що лежав під образами ще від "багатої куті". За народними уявленнями, ці різдвяні дари зроблять худобу плідною.

З цього дня починається період сватань та весіль, коли можна вже було вживати скороми­ну і випивати, звідки й вислів «празник — Іван-бражник» і відповідно народна назва свята — Івана Бражника.  Кажуть: «Іван Предтеча бере свята на плечі», оскільки завершується цикл різдвяних свят. Прибираючи кутю з покутя, примовляли: «Узвар на базар, кутя — з покуття".

По­чинається М’ясоїд, або М’ясниці, і період жіночих вечорниць із роботою. Від Різдва до "Івана" жінки ховали свої починки - "щоб лихий ниток не плутав". А вже від цього дня для жінок уже час братися до роботи. Правда, на "Івана" вони лише діставали свої кужелі, оглядали їх, але працювати ще не сідали. Молодиці йшли в шинок, там сходилися "по родству" або по сусідству і пили горілку, співали веселих пісень та примовляли: "Тільки й притики, що починки превеликі!"

В головні зимові свята - Різдво, Новий рік, Водохреща - жінкам і дівчатам не можна ходити по воду,бо це гріх — це роблять за них чоловіки й парубки. Чоловікам же від Різдва Христового до дня Івана Хрестителя не можна було ходити в шинок — гріх великий, адже вода ще не освячена. Зате на "Івана"молодиці ставили їм могорич - "за те, що добре воду носили".

Народні приповідки:

Після Івана Предтечі хто не ро­бить, того б’ють у плечі.

19 січня - Водохреща або Йордан

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят-вечір

Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.

По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття, 
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці, 
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Купання на Водохреща

Здавна вважається, що купання на Водохреща сприяє зціленню від різних недуг. Жорстких правил, як треба купатися на Водохреща, немає. Але, як правило, купанням є триразове занурення у воду з головою.

При цьому віруючий хреститься і вимовляє “В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!”. Водосвяття може здійснювати тільки священик – читанням відповідних молитов і триразовим зануренням хреста у воду. На водоймах для цього заздалегідь робиться ополонка – йордань – як правило, у формі хреста.

Зачарована Десна Олександра Довженка: Чернігівщина