"Хрестя"

Третій тиждень Великого посту називали Хрестопоклінним, або "Хрестям", неділю, яка завершує  тиждень, -"Хрестопоклінною".

Гарний звичай закріпився за середою цього тижня, її називали"середопістям", або "хрестцями", по-іншому "поклони". За народним повір'ям, уночі з середи на четвер«переломлювався» піст на дві половини. Почути хрускіт від цього могли тільки ті люди, які чесно дотримувались усіх приписів Великого посту.

У цей день пекли з пшеничного борошна хлібці у формі хреста - "хрестопоклінний хліб". Частину цього печива з'їдали в той же день, частину — ховали в коморі, зариваючи в зерно-насіння, призначене для весняної сівби, аж до початку посіву.

Під час сівби брали «хрестці» у поле: ставили хліб на ниву, поверталися обличчям до сонця, молились, а тоді брали жменю зерна, сіяли два рази навхрест і примовляли: "Во ім'я Отця і Сина і Духа Святого. Господи, поможи, Господи, благослови. Дай мені, Боже, щастя!" Сіючи першу сівню, частину хліба з'їдали, частину закопували — «щоб нива краще родила».

Аби нива не заростала бур'яном, треба було в поле на першу сівбу одягнути ту сорочку, в якій ішов до сповіді і причастя. Тому, прийшовши з церкви, чоловіки одразу переодягалися і ховали сорочку до скрині, щоб чиста була на той день, коли доведеться в поле на посів їхати.

На Лівобережжі у цей тиждень заривали в землю череп'яний посуд зі свяченою водою - "щоб посухи не було".

На Чернігівщині заривали і шматки полотна, яке лежало в церкві на плащаниці, - щоб був добрий урожай зернових.

На Хрестя ворона починає вити гніздо, "кладе хрест": це означає, що скоро почне нестися.

Народні прикмети:

• Якщо в цей день у полі над сівачем заспіває жайворонок, буде добрий урожай на збіжжя.
• Як жайворонки літають низько над землею і не співають - жди посухи.