Січень. Наші прадіди ще називали сніговик, тріскун, просинець, льодовик, щипун, сніжень
2 січня — Гната. У цей день жінки здебільшого випікали обрядове печиво. А дівчата на вечорницях виготовляли прикраси — «павуки», «їжаки», підвішували їх на конячій волосині до сволока.
6 січня — Святвечір, Багата кутя. Готували вечерю з 12 пісних страв (поклонитись 12 місяцям). Дозволялось їсти рибу. Такою вечерею закінчувався різдвяний піст (Пилипівка). Обов’язковою стравою була кутя.
7 січня— Різдво Христове. Найбільше християнське свято. Вже можна вживати м’ясну їжу. Зранку хлопчики колядували. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина. На деревах іній — защедрить озимина.
13 січня — Меланки, Меланії. Щедрий вечір, щедра кутя. «Водили Меланку» — переодягненого в жіноче вбрання хлопчика, схожого на дівчинку, і щедрували.
14 січня — Новий рік за старим стилем. За євангельським ученням, у цей день Христові зробили обрізання, тому 14 січня намагалися нічого не різати. Також сьогодні Василя. Він вважався покровителем землеробства. У цей день засівали. Робили це тільки чоловіки. Засівальне зерно має бути ціле, краще необлущене — лише таке дає добрі сходи.
18 січня — Голодна кутя, хрещенський Святий вечір. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят.
19 січня — Водохреща, Йордан. З цим днем пов’язують хрещення на річці Йордані Ісуса Христа. Святять воду. Вода на Йордана вважається «живою». На Водохреща день теплий — буде хліб темний. Якщо похмуро — хліба вдосталь. Йде лапатий сніг — на врожай.
20 січня — Івана Предтечі, Хрестителя. Від цього дня жінки шили і пряли. Після Івана Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі. Прийшов Предтеча та й забрав свята на плечі.
25 січня — Тетяни. Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо видасться дощовим.
