16 червня (2014) - Заговини на Петрівку

У перший понеділок Петрівського посту відзначаємоЗаговини на Петрівку, або ж Похорони Ярила.

Похорони Ярила символізують спадання плодючості землі й сонця, що спостерігається навесні й раннього літа. Ярило уособлював собою родючу силу весняного сонця і зображувався як парубок, що ходить ночами полями в білому покривалі з маково-хмелевим вінком, а в руках носить серп і дозрілі колоски жита й пшениці.

Жінки відзначають похорони Ярила веселими забавами, що мають назву "гонити шуліку". "Ганяли" їх, зазвичай, у шинку, де жінки гуляли, танцювали, співали сороміцьких пісень, але тільки цього дня. "На шуліку" не допускалися молоді дівчата, самотні чи овдовілі жінки, лише одружені.

Дівчата ж цього дня пускають на воду клечальні вінки, що їх виплели у перший день Зелених свят.

Вважається, що першого дня Петрівки відбуваються "звірячі ігри", тому в цей день до лісу ходити небезпечно. Свійських тварин на петрівські заговини годують краще, особливо корів.

На фото: картина "На Івана Купала" Володимира Томашевського (1983), українського художника.

пропоную додатковий заробіток

Пропоную роботу в Інтернеті. Реєструйтеся на сайті: http://personpolo.com/?p=24172 , відповідайте щодня на запитання 4-х опитувальників та отримуйте по 18 крб. за кожен. Скільки отримаєте в місяць? Підрахуйте самостійно!

Визначено результати ЗНО з української мови і літератури

Результати тестування розміщені на персональних сторінках учасників ЗНО

Завершено обробку відповідей та визначено результати ЗНО абітурієнтів з української мови і літератури.

Тестування з української мови і літератури відбулося впродовж двох сесій – 5 і 6 червня. Для участі у ЗНО з української мови і літератури було зареєстровано 290 655 осіб учасників. У зв’язку з ситуацією на Донбасі, абітурієнти Донецької та Луганської областей участі в основній сесії ЗНО не брали.   Явка абітурієнтів на пункти тестування склала 93,0 % (перша сесія) та 93,2 % (друга сесія).

Тест ЗНО з української мови і літератури складався з 61 тестового завдання, на розв’язання яких абітурієнтам було відведено 180 хвилин. Останнє завдання тесту передбачало створення власного висловлювання та виконувалося у бланку відповідей Б.

МОН визначено структуру 2014/15 навчального року

В освітньому відомстві наголошують, що відповідно до законодавства, структуру навчального року мають встановлювати загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з місцевими органами управління освітою.

У наступному навчальному році міністерство рекомендує організувати навчальні заняття за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня до 26 грудня, ІІ семестр – з 12 січня до 29 травня.

Осінні канікули рекомендовано провести з 27 жовтня до 2 листопада, зимові - з 29 грудня до 11 січня, весняні - з 23 до 29 березня.

Навчальний рік випускників початкової, основної та старшої школи буде завершено проведенням державної підсумкової атестації.

ЛІТНІЙ ЦИКЛ СВЯТ. СВЯТО ТРІЙЦІ

Зелені свята наступають,

Дівчата м`яту вже збирають,

Берізки — наче наречені

І липоньки вже теж зелені,

Квітчаймо, друзі, всі оселі,

зробімо ці свята веселі!

А друзям ми бажаєм щастя,

Бо  сходить Сонце! Геть ненастя! 

Русалонька купається в росі.
Зілляний дух витає над полями.
Святиться вся природа у цей день.
Вітаю із Зеленими Святами!

Нехай в кожній оселі, в кожній хаті на Зелені свята пахне м`ятою та затишком! Добробуту всім і теплого сонячного літа!

В житті по-різному буває
Не завжди квіти, радість, спів. 
Та все ж нехай вас обминають
Незгоди, гордість, сум і гнів. 
Ростіть дітей на славу людям
І будьте щирі на добро.
Вам все віддасться, все в вас буде:
Кохання, спокій і тепло…
Із зеленими Вас святами.

Плейкаст «С праздником Святой Троицы.»

Плейкаст «С праздником Святой Троицы.»

Як соцмережі можуть погіршити самопочуття

Науковці переконують, що вплив соціальних мереж настільки глобальний, що вони здатні визначати, наскільки добре людина оцінюватиме сама себе.

Соціальні мережі міцно влились у життя сучасної людини. Тепер відсутність акаунту особи в одній із соцмереж викликає щонайменше подив. Така активна діяльність людей у соціальних мережах не минула даремно.Тепер соціальні мережі мають такий глобальний вплив на людину, що здатні визначати особливості її самооцінки. Так, людина, яку інші ігнорують у соціальних мережах, може мати нижчу самооцінку порівняно з тими, хто є популярними користувачами.Постійна активність у соціальних мережах викликає звикання і у випадку, якщо протягом тривалого періоду часу особа не має доступу до соціальної мережі, в неї може виникати навіть фізичний дискомфорт.

Такі симптоми, як і моральне незадоволення, можуть виникати у результаті утворення звикання від коментарів та різноманітних обговорень у соціальних мережах. Після тривалої ізоляції людина почувається менш значимою.

За матеріалами  zdorovia.com.ua

Кот в сапогах (1968, Япония)

Притча о маме (+плейлист)

Мама

Поздравление С Днём Матери!!!

Молитва матери.

День матері в Україні

Мама! Найдорожче слово в світі
Де б не був ти, що б ти не робив.
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем відданим тобі!

І сняться часто зорі голубі,

І мама на порозі біля хати...

За все, що маю, Мамо, дякую Тобі!

За все , що маю і що буду мати!

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів.

Її старання увінчалися успіхом - у 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша людина для своїх дітей.

Безумовно, День матері - це одне з найзворушливіших свят, тому що кожен із нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками та поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть у дружній родині й під опікою щасливої матері.

День Матері відзначають у травні, бо саме він вважається місяцем Пречистої Діви Марії. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва та допомоги. У травні, коли Природа-Мати виряджає свою Доню-Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці та радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві.

Богородиця посідає чільне місце в релігійній свідомості українців. Це пов'язано з ментальністю та суспільним ладом. Ще здавна князі благали її про заступництво, віддавали честь і хвалу Марії за перемогу в битвах. Богородиця стала опікункою лицарів українського духу — козацтва.

У цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

ФАКТИ ПРО ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ

Більше 70 років минуло від початку Великої Вітчизняної війни. З кожним роком все менше серед нас героїв, справжніх свідків тих подій. І тим ціннішою стає пам’ять про велику війну, ціна перемоги у якій – мільйони жертв і тисячі подвигів. Тож пропонуємо факти, які характеризують цю війну.

Міфологія. Амазонки, косачі, косачки

Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їх повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Українські міфи пов'язані з хліборобським або пастушим побутом наших предків. Головними героями, зазвичай, є батько-господар, мати-господиня, їхні діти, худоба та поля. Характерною особливістю української міфології є пантеїзм, тобто філософсько-релігійне вчення, за яким Бог ототожнювався з природою. Тому боги та міфічні істоти були близькими та рідними для наших предків, які жили в повній гармонії з природою.

В Україні існувала особлива ієрархія богів: на чолі всього світу - найстарші боги, котрі керували всім життям; далі - нижчі за рангом боги та демони, які прислуговували старшим богам; а у самого "підніжжя" - люди, наділені достатньою силою для того, щоб побороти демонів.

У деяких народів існує чіткий розподіл духів на злих та добрих, проте в українській міфології такої диференціації не було. Наші предки вважали, що добро і зло, яке несуть духи, визначається не так природою самих духів, як їх роллю в тій чи іншій ситуації. Навіть після прийняття християнства, українець завжди ладен діяти за принципом: "Бога люби, але і чорта не гніви".

6 травня - День святого Юрія

Шостого травня святкуємо День святого Юрія.

Святий Юрій вважається покровителем хліборобства і скотарства у всіх християнських народів. Він загинув у Нікомедії (Мала Азія) у 303 р. В іконописі св. Юрій зображується лицарем на білому коні зі списом у руках, яким він забиває дракона. За християнською легендою, Юрій врятував дівчину в Лівії, яка була принесена у жертву драконові, переносно язичницькому обрядові.

Цей день у нашого населення завжди у великій пошані. Вважається, що на Юрія "весна сходить на землю", а сам святий цього дня "відмикає землю".

5 травня - Ляля, або Красна гірка

5 травня святкується Ляля, або Красна гірка.

Красна гірка - то одне з весняних народних свят. З цього дня (або Благовіщення, або Великодня - залежить від місцевості і погодніх умов) починаються хороводи, ігри на горах і долинах, відкривається весняно-літній сезон на весілля.

Майже по всій Україні дотепер існує гра "Горю-дуба", або "Горю-горю пень". На Херсонщині дівчата під час забав перегукуються:

- Горю-горю пень!
- Чого гориш?
- Красної дівчини хочу!
- Якої?
- Тебе, молодої!

Після цих слів "Красна дівчина" втікає з гори на долину, а "Горю-горю пень" переймає її, намагаючись зловити. Якщо вдасться йому спіймати дівчину, то ця пара закінчує гру, до гри вступає інша пара, і так продовжується, аж поки всі дівчата не будуть переловлені.

Дитяча творчість. Матеріали конкурсу „Велика Пасха“

День Воскресіння Ісуса Христа - Великдень - одне з найбільших свят християн. Відповідно до плану роботи управління освіти і науки Білоцерківської міської ради в квітні місяці в закладах освіти міста проводилася щорічна акція „Великодній тиждень добра“. У рамках акції були організовані конкурси та виставки малюнків, виробів декоративно-вжиткового мистецтва „Велика Пасха“. Учасниками даної акції стали й учні нашої школи. Пропонуємо познайомитися з літературними творами конкурсантів.

Проводи

Другий тиждень після Великодня називають"поминальним", або Томиним (Фоминим) тижнем, Проводами, "гробками", "могилками" (Поділля й Волинь),"бабським Великоднем" (Київщина та Лівобережжя),поминками (Херсонщина). Починається тиждень Провідною, Поминальною, Томиною неділею, Радуницею (Радунцем, Радовницею).

Для Проводів немає одного чітко визначеного дня - цей день кожного року призначає священик. Таким днем може бути будь-який день поминального тижня.

Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки)

Веснянки - назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та веселих забав.

Різновидом веснянок є гаївки - пісні, що виконувались тільки у час великодніх свят. Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат, були й гаївки, у яких парубки та дівчата обирали собі пару. На відміну від гаївок, веснянки обіймають цілий цикл весняних пісень, які співаються від Благовіщення цілу весну. Так, не кожна веснянка є гаївкою, хоч кожна гаївка є веснянкою.

Але, попри все,  найголовнішим залишається те, що усі веснянки, як би їх не називали – це ті пісні, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм та є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших прапрадідів.

Великодній понеділок

Великодній понеділок ще називають - «Волочільне».

У цей день селяни ходять один до одного, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається волочільним. Ходять з поздоровленнями (переважно діти) до рідних, повитух, знайомих, священиків, приносячи в подарунок «волочільне», що складається звичайно з пшеничного калача і кількох крашанок.)

«Діти (до дванадцяти років) носять пироги до батька хрещеного, до матері, до баби на другий день Великодня. Хрещений батько дарує дітей, дає 3 копійки або 5 грошей, батькова дружина насипле гостинців у хустку, дасть крашанок зо дві. Мати хрещена грошей не дає, а дає гостинці. Як дитина приходить до хрещеного батька з пирогами на Великдень, то каже: „Христос Воскрес, будьте здорові з празником!" Хто є в хаті, каже: „Спасибі, также і вас поздоровляємо, хай великий (чи велика) ростеш!" — і погладить по голівці.

«Дитина сама розв'язує хустку з пирогами, бере пироги і кладе на стіл. Хрещена мати садовить дитину за стіл, почастує її. Насипле гостинця в хустку: насіння, цукерків, бубликів, крашанок; дасть дитині в руки і скаже: „Іди, дитинко, з Богом"».

Розмалюю писанку Марія Бурмака ( дитячий альбом)

Вітаю всіх зі святом Великодня!

Великодні дні настали — 
Люди чисті серцем стали. 
Радості, тепла, любові 
Хай прибуде в Вашім домі ! 
Добро, мов сонце, землю обіймає.
Гімн перемоги лине із небес:
Радійте днесь ! Хай серце вірить й знає — 
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Хай мир у серці Вашому панує,
Хай ангел божий щастя Вам дарує,
Ісус Христос здоров’я шле з небес.
Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Свяченого яєчка, доброї паски
І сонця окрайчика — з Божої ласки!
У мирі та щасті, добрі та любові
Святкуйте Великдень в родинному колі!

Плейкаст «Поздравляю с праздником Светлой Пасхи!»

Нанесення візерунків на крашанки

До великого праздника дня воскрешения Христа осталось всего три дня! Трудно представить себе этот день без таких символов Пасхи, как куличи и окрашенные яйца. Наверняка у каждой хозяйки есть свои проверенные временем способы крашения яиц, да и сегодня это вовсе не проблема - в продаже есть многоцветные пищевые красители или праздничные наклейки. Окрасить яйца можно и другими простыми способами, которыми пользовались наши мамы и бабушки. Ведь натуральные красители эффективны и абсолютно безопасны для здоровья.

Рассмотрим некоторые из них.

НЕЗАБАРОМ ВЕЛИКДЕНЬ, ЧАС РОБИТИ ПИСАНКИ!

НаближаєтьсяВеликдень. Закінчуються останні приготування до нього. А чи знаєш ти як виготовити писанку? Які є різноманіття великодніх яєць і що означають кольори в писанкарстві?

Ні? Тоді пропонуємо тобі перелік сайтів, де ти зможеш дізнатися про символіку української писанки та традиції писанкарства, як розписати писанку тощо. А ще прочитати про єдиний у світі музей писанки в місті Коломия.

Багато цікавого можна знайти:

Історія писанкарства

Чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов'язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.

Символіка кольорів писанки

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

 

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Орнамент писанки

Орнаменти писанки

         ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ПИСАНКИ

Пам'ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.
 

Схематичний поділ поверхні писанки

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.

Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер - "облоків": сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог.

Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.

Як розписати писанку

ПІДГОТОВКА ДО РОЗПИСУ ПИСАНКИ

Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся, спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій.

 Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і тому в усьому були майстрами. А що таке молитва? Це коли забуваєш всі незгоди, пробачаєш образи, відкидаєш погані думки. Тільки очищена від всього зайвого свідомість здатна відчувати і творити.

 Яєчка   

Підготуємо яєчка - курячі, гусячі, або качині, але обов'язково з чистою і гладенькою шкарлупкою. Якщо до Великодня кілька днів, пишіть по варених яйцях. Такі писанки будуть лежати у святковому кошику поруч із паскою. Коли свято неско-ро (писанки пишуть впродовж усього посту), для роботи потрібні видуті яєчка. З них потім можна зробити гарні обереги і подарувати близьким до свята. Видувають яєчка так: кінчиком ножа знизу яйця просвердлюємо маленьку дірочку, потім великим  шприцом  над  мисочкою  обережно  вдуваємо  всередину повітря. Тиск, що утворився, почне виштовхувати назовні вміст яйця. Не поспішайте, щоб яйце не тріснуло! Так продовжуємо до тих пір, поки жовток і білок не витечуть у миску. Тепер потрібно промити шкарлупку всередині водою. Для цього напустіть в неї шприцом води, покалатайте і видуйте. Ззовні промийте шкарлупку слабким розчином оцту. Він знежирить яйце, що дасть змогу фарбі рівномірно, без плям покривати писанку.

Писанка

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині...Що це? Передбачення? А може вони знали світобудову?

Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство,як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого. Так виникла писанка - символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Хочете навчитися таємного мистецтва розпису писанки, і водночас допомогти силам добра і світла побороти холод і темряву?

Великодня субота

У Великодню суботу роблять крашанки, або, як кажуть Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки».

Крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.

Здебільшого фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (мають тут на увазі 12 апостолів і Спаситель). Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує про кров Спасителя.Люди вірили, що в свяченому яйці знаходиться сорок милостень, а отже, й перебуває «Дух святий», а тому лушпиння зберігали, щоб підкурити ним людей та худобу від пропасниці. Не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров «лукавого».

Страсна п’ятниця

Головним християнським обрядом у страсну п'ятницю є винесення плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.

Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.

В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками  «виклепує»  по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.

Віруючі люди не їдять нічого до виносу  плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині". 

До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий день.

Чистий четвер

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур'янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціяльним закликанням:

«Смерте, смерте, іди на ліси,
іди на безвість, іди на моря.
І ти, морозе, великий і лисий,
не приходь до нас із своєї комори.
Смерть з морозом танцювала,
танцювала і співала,
і за море почвалала!»

Навський Великдень

На Київщині, Поділлі та на Лівобережжі Чистий четвер — це «Навський Великдень». За стародавнім народнім віруванням Бог тричі на рік відпускає мерців з «того світу»: перший раз у Чистий четвер, другий раз, коли квітують жита, і третій раз на Спаса.

На Навський Великдень мерці відправляють своє Богослуження і каються в гріхах. У цей день вони не бояться ні хреста, ні молитви, а як побачать живого чоловіка, то душать до смерти. А щоб мерці не задушили, то треба обливатися водою: «мерці мокрого бояться».

У Чистий четвер мерці встають опівночі з своїх гробів і приходять під церкву на звук дзвонів, що б'ють тільки три рази. Зібравшись, вони стають перед церквою. Виходить священик, теж мрець, і голосно проказує якусь молитву, що від неї самі двері в церкві відчиняються. Мерці входять до церкви, і священик починає Богослуження. Перед вівтарем стоять діти і тримають у руках крашанки, наповнені клоччям. Як Богослуження скінчиться, всі мерці христосуються, а потім виходять з церкви і стають перед її дверима. Після того, як священик знову прочитає якусь молитву, двері церкви самі замикаються, а мерці йдуть на цвинтар і лягають у свої могили.

Вербна неділя

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло".

7 квітня - Благовіщення

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.

Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Українівипускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

На Благовіщення дівчата біля  церкви танцюють  перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.