УНІКАЛЬНИЙ «ВИШИТИЙ КОБЗАР»

Єдиною у світі повністю вишитою книгою є «Кобзар»

Тараса Шевченка (видання 1840 року)

Повністю і без скорочень вишито 8 поезій Тараса Григоровича. Також підібрано 6 ілюстрацій раннього періоду його творчості. «Щоб вишити тільки канву на одній сторінці, доводилося сидіти над нею по 2-3 дні. А окремі ілюстрації містять понад 100 тисяч хрестиків», — розповідає одна з авторок проекту, письменниця Олена Медведєва.

21 лютого - Міжнародний День рідної мови

Міжнародний День рідної мови відносно молоде свято. До календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році, і в Україні воно також почало писати свою історію, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть.

Історія свята, на жаль, має дуже трагічне начало.

Вчимо літери та звуки української мови. Абетка для дітей.

Невгамовні дослідники. Старовинні українські легенди

Невгамовні дослідники. Зірка Мензатюк "Зварю тобі борщику"

Казка від Зірки

Мензатюк Зірка Захаріївна (1954), українська дитяча письменниця

Зірка Мензатюк народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Писати почала, коли вчилася у другому класі. Це сталося так: одного разу вчителька задала написати вдома переказ «Ліс восени». Почавши з переказу, Зірка написала про лисячу нору, яку бачила в лісі, про білочку, що збирала ліщинові горіхи, а далі й про те, яким ліс стане взимку, коли його засипле сніг. Замість кількох рядочків переказ розтягнувся на цілих п'ять сторінок. І їй так сподобалося викладати на папері власну розповідь, що письменниця на цьому не зупинилася і написала ще й віршовану «Казку про кицю Мурку і дівчину Ганну», а в наступні дні — чимало віршиків. Однокласники чомусь не повірили, що дівчинка пише вірші сама, і стали говорити, що все те написав її прадід Олекса та й закопав, а вона викопала і видає за свої.

Свято Колодія (Масляної) в Україні

Народний календар

Березень - в народі його ще іменували: капельник, протальник, красовик, соковик, сочень, полютий, березоль, березіль.

Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»

Народний календар

Січень. Наші прадіди ще називали сніговик, тріскун, просинець, льодовик, щипун, сніжень

2 січня — Гната. У цей день жінки здебільшого випікали обрядове печиво. А дівчата на вечорницях виготовляли прикраси — «павуки», «їжаки», підвішували їх на конячій волосині до сволока.

6 січня — Святвечір, Багата кутя. Готували вечерю з 12 пісних страв (поклонитись 12 місяцям). Дозволялось їсти рибу. Такою вечерею закінчувався різдвяний піст (Пилипівка). Обов’язковою стравою була кутя.

7 січня— Різдво Христове. Найбільше християнське свято. Вже можна вживати м’ясну їжу. Зранку хлопчики колядували. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина. На деревах іній — защедрить озимина.

13 січня — Меланки, Меланії. Щедрий вечір, щедра кутя. «Водили Меланку» — переодягненого в жіноче вбрання хлопчика, схожого на дівчинку, і щедрували.

14 січня — Новий рік за старим стилем. За євангельським ученням, у цей день Христові зробили обрізання, тому 14 січня намагалися нічого не різати. Також сьогодні Василя. Він вважався покровителем землеробства. У цей день засівали. Робили це тільки чоловіки. Засівальне зерно має бути ціле, краще необлущене — лише таке дає добрі сходи.

18 січня — Голодна кутя, хрещенський Святий вечір. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят.

19 січня — Водохреща, Йордан. З цим днем пов’язують хрещення на річці Йордані Ісуса Христа. Святять воду. Вода на Йордана вважається «живою». На Водохреща день теплий — буде хліб темний. Якщо похмуро — хліба вдосталь. Йде лапатий сніг — на врожай.

20 січня — Івана Предтечі, Хрестителя. Від цього дня жінки шили і пряли. Після Івана Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі. Прийшов Предтеча та й забрав свята на плечі.

25 січня — Тетяни. Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо видасться дощовим.

Цілющі властивості води

Знання наших прадідів про цілющі властивості води на багато тисячоліть випередили останні наукові дослідження японських та російських вчених

За останніми науковими дослідженнями в багатьох країнах світу, вода  — основний носій біоенергоінформації в природі. Саме завдяки біоенергоінформаційним властивостям вода впливає на функціональний стан цілісної системи організму людини й окремих його органів і систем.

Народна медицина стверджує, що перенесення “енергії життя” в живому організмі здійснюється за допомогою води. Здавна відомі замолювання, наспівування води, за допомогою яких можна вилікувати людину чи тварину. В різних джерелах окультних наук описано різні “рецепти”, згідно з якими при певних захворюваннях використовують питну воду, впливаючи на неї певною молитвою.

У природі - безпосередній передавач, носій біоінформації.

19 січня - Водохреща або Йордан (цілющі властивості свяченої води)

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Оголошено Всеукраїнський конкурс фахової майстерності

Блог Лещука Романа: Оголошено Всеукраїнський конкурс: ГС «Освіторія», ТОВ «НВК «Новопечерська школа» та Міністерство освіти і науки України за підтримки компанії Майкрософт Україна і розробник...

Студія "Діамант". Фільм 11. Водохреща.

Останні зимові свята українців

Водохреще

Це свято, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.

На відміну від багатьох інших свят, що поєднали традиції народні й церковні, це суто християнське свято, воно прийшло до нас із запровадженням християнства.

ПАМ’ЯТКА-КАЛЕНДАР ЗАКІНЧЕННЯ 2014/2015 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ, ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ ТА ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Дата	Заходи
05.01-20.02	Реєстрація для участі в ЗНО-2015
23.02-01.03	Додаткові канікули для учнів 1 класів
23.03-29.03	Весняні канікули для учнів 1-9 класів, 10-11 класи навчаються
21 березня	Пробне ЗНО          українська мова і література
28 березня	Пробне ЗНО математика, біологія, фізика, хімія, географія, історія України, іноземні мови , російська мова
24 квітня	ЗНО+ДПА (11 клас) Українська мова і література
12.05-21.05	Державна підсумкова атестація    4 клас
22.05-28.05	Державна підсумкова атестація    11 клас
29 травня	Завершення навчальних занять для учнів 1-10-х класів. Свято «Останній дзвоник» для учнів 1-11 класів
30 травня 31 травня	Випускникам 11-х класів вручаються документи про освіту
01.06-08.06	Державна підсумкова атестація    9 клас
10 – 11 червня	Випускникам 9-х класів вручаються документи про освіту
Основна сесія
03.06   ЗНО	Французька мова
05.06   ЗНО	Німецька мова
08.06   ЗНО	Іспанська мова
10.06   ЗНО	Англійська мова
12.06   ЗНО	Математика
15.06   ЗНО	Російська мова
17.06   ЗНО	Біологія
19.06   ЗНО	Історія України
22.06   ЗНО	Фізика
24.06   ЗНО	Географія
26.06   ЗНО	Хімія

Китайская пословица творит чудеса!!!

Вітаю з наступаючим Різдвом Христовим

С рождеством!

Вітаю з Новим роком !!!

Особливості українського вбрання різних регіонів

Друзьям

Друзьям

Добрый вечер.

Добрый вечер.

Снежный вальс.

Снежный вальс.

Как сделать снежинку из бумаги

Ялинкові іграшки з лампочок: джерело ідей для новорічного декору

Чим ближчі новорічні свята, тим більше хочеться творити! І найкращий час для власноручного виготовлення новорічних прикрас саме зараз. Створити їх можна з чого завгодно, наприклад, ви можете зробити ялинкові іграшки з лампочок.В ідеалі для цього можна взяти перегорілі лампочки, але якщо душа кипить від натхнення, а руки вимагають творити, то можна використовувати й нові, які очікують на свою світлу годину в коморі довгі місяці.

Так які ж ялинкові прикраси можна зробити з цієї повсякденною і вже непотрібної в побуті речі ? Сьогодні розповімо і покажемо, які можна зробити новорічні іграшки з лампочок.

Ліна Костенко - "І все на світі треба пережити"

Діти України За Єдину Україну

Рослини символи України

Державні і народні символи України

Красивий кліп про Україну

Клип о Украине

Язиків у нас багато, МОВА - одна! Переходьте на українську!!! Мотиваціи...

Червона калина. Калинова моя Україна.

Витинанка

Витинанка (походить від слова «витинати» – «вирізувати») – стародавній вид українського народного декоративного мистецтва, що має глибокі та багаті традиції. Це сюжетні та орнаментальні прикраси житла, ажурно або силуетно витяті ножицями, вирізані ножем чи видовбані сокиркою на папері, дереві, іншому рослинному матеріалі.

У вигляді власне паперової прикраси витинанка на Україні відома вже з першої половини ХІХ ст. Із середини, а особливо з кінця ХІХ ст., коли папір стає доступним матеріалом для багатьох верств населення, витинанка надовго входить у селянський побут і «поселяється» в українських хатах. Доступність та легкість технічних прийомів й різноманітні ефекти, що виникають від складання паперу за різними схемами, зробили витинанку традиційною прикрасою українського житла, і вона досить швидко набула масового поширення в окремих регіонах.

Лист Діду Морозу

Напиши листа Діду Морозу, і отримай бажані подарунки!!!!!!!

 

Прикраси до Нового року

Прикрась ялинку та кімнату іграшками, виготовленими власноруч.

Бумажная снежинка.

Огромное количество поделок на Новый год 2015 своими руками смотрите здесь! Рекомендую!

Очіпок

«Венера, так само як і Юнона, одягла святковий убір української молодиці, але вже інший, вишуканіший, яскравіший, як подобає богині краси й кохання, та ще й молодшій за віком від Юнони. Замість аскетичної кибалки, що лишає відкритим тільки лице, у неї грезетовий, тобто парчевий, очіпок». Іван Котляревський «Енеїда».

В усі часи оберегом для людини був одяг. Він прикривав не лише від холоду, а й від недоброго ока. Раніше вишивалися комір сорочки, низ і манжети рукавів. Таким чином, вишивка ніби обрамляла тіло людини й захищала її від зла. Це ж стосується головного убору: для дівчат вінок, жінок — хустка, очіпок, намітка.

Знайомимося з українським старовинним жіночим убором ОЧІПКОМ. 

За визначенням словників «очіпок» — головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, інколи з подовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся.

Цей убір голови відомий з XIX ст. Найдавнішим убором була намітка. Її завій складний і мабуть тому перестали нею пов’язуватись. Очіпок (збірник) являв собою м'яку шапочку на підкладці, що стягувалась ззаду шнурком, щільно прилягала до голови, і волосся не вибивалось назовні.

Сила слова

Багато вже сказано, написано про слово, його силу. Можемо навести безліч прикладів з літератури, історії, життя, коли дійсно доброзичливе, щире, вчасно промовлене слово давало силу жити, творити, з «дна моря підіймало».  А що робити, коли кругом знають лиш «торочити», що «не вийде, не получиться, …»? Ця притча, думаю, дасть відповідь і на це запитання, і на багато інших.

Так от, ще тоді, коли черепахи вміли говорити, та й, взагалі, багато що ще вміли, зібрались якось вони разом і вирішили влаштувати між собою змагання: хто швидше добереться  до вершечка дуже стрімкої  вежі. Навколо зібралася ціла юрба, щоб подивитися на це дійство та  підбадьорити учасників забігу. І змагання почалося ...

Якщо сказати по правді, то ніхто в натовпі не вірив, що черепахи  здатні досягти вершини вежі. Навколо чулося: 

-  О, це ЗАНАДТО складно!
-  Їм НІКОЛИ не досягти вершини!
Або:
-  Нізащо у них не вийде ... Башта занадто висока!

Черепахи теж чули ці вигуки. Ось деякі з них почали падати вниз. Одна за одною…

А натовп продовжувала кричати: «Занадто складно! Та де там! »

Але ОДНА з них продовжувала лізти все вище і вище, все вище ...

Вона не здалася! Вона стала єдиною, кому вдалося досягти вершини!

Ось тоді-то всі інші черепахи захотіли дізнатися, як цій, одній-єдиній, вдалося здійснити такий подвиг? Один з учасників змагання запитав черепаху, як вона зуміла знайти в собі сили здолати вежу і досягти мети.

І тут з'ясувалося, що переможниця була … глуха!

Мораль цієї притчі:

Не слухайте тих людей, що прагнуть негативно або песимістично дивитися на світ, тому що вони відберуть у вас ваші найчудовіші мрії та прагнення - ті, що приховані у вашому серці!

Завжди пам'ятайте про те, яку силу має слово. Тому що все, що ви чуєте або читаєте, відбивається і на тому, що ви робите!

І тому: ЗАВЖДИ дивіться на світ позитивно!

А головне:

Залишайтеся глухими, коли люди говорять ВАМ, що ви не зможете втілити в життя свої мрії! Ще й як зможете!!! Спробуйте.

Цікаве про мову

9 листопада наша країна святкувала День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання.

За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця — послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували кілька видів писемності, деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови здебільшого складається з аналогів грецьких літер і декількох слов’янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця.

У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу.

Генеалогічно українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї. Про це свідчать і архаїзми, і деякі фонетичні та морфологічні ознаки, які зберегла наша мова протягом століть.

Давньою українською мовою написані козацькі державні документи й хроніки, створена самобутня художня писемність епох – від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українці мають свою могутню класичну літературу, визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника…

Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби.

Кілька століть нас привчали до думки про нібито «вторинність» української мови, ретельно приховуючи від українців величезний масив української ж писемності, історії та культури, що сягає глибокої давнини і налічує багато тисячоліть.

Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття.

Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). Також його перу належать житія святих…

Преподобний Нестор працював до останнього дня свого земного життя. Мощі святого покояться в Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.