Дитяча творчість. Матеріали конкурсу „Велика Пасха“

День Воскресіння Ісуса Христа - Великдень - одне з найбільших свят християн. Відповідно до плану роботи управління освіти і науки Білоцерківської міської ради в квітні місяці в закладах освіти міста проводилася щорічна акція „Великодній тиждень добра“. У рамках акції були організовані конкурси та виставки малюнків, виробів декоративно-вжиткового мистецтва „Велика Пасха“. Учасниками даної акції стали й учні нашої школи. Пропонуємо познайомитися з літературними творами конкурсантів.

Проводи

Другий тиждень після Великодня називають"поминальним", або Томиним (Фоминим) тижнем, Проводами, "гробками", "могилками" (Поділля й Волинь),"бабським Великоднем" (Київщина та Лівобережжя),поминками (Херсонщина). Починається тиждень Провідною, Поминальною, Томиною неділею, Радуницею (Радунцем, Радовницею).

Для Проводів немає одного чітко визначеного дня - цей день кожного року призначає священик. Таким днем може бути будь-який день поминального тижня.

Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки)

Веснянки - назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та веселих забав.

Різновидом веснянок є гаївки - пісні, що виконувались тільки у час великодніх свят. Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат, були й гаївки, у яких парубки та дівчата обирали собі пару. На відміну від гаївок, веснянки обіймають цілий цикл весняних пісень, які співаються від Благовіщення цілу весну. Так, не кожна веснянка є гаївкою, хоч кожна гаївка є веснянкою.

Але, попри все,  найголовнішим залишається те, що усі веснянки, як би їх не називали – це ті пісні, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм та є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших прапрадідів.

Великодній понеділок

Великодній понеділок ще називають - «Волочільне».

У цей день селяни ходять один до одного, христосуються і обмінюються писанками. Цей день називається волочільним. Ходять з поздоровленнями (переважно діти) до рідних, повитух, знайомих, священиків, приносячи в подарунок «волочільне», що складається звичайно з пшеничного калача і кількох крашанок.)

«Діти (до дванадцяти років) носять пироги до батька хрещеного, до матері, до баби на другий день Великодня. Хрещений батько дарує дітей, дає 3 копійки або 5 грошей, батькова дружина насипле гостинців у хустку, дасть крашанок зо дві. Мати хрещена грошей не дає, а дає гостинці. Як дитина приходить до хрещеного батька з пирогами на Великдень, то каже: „Христос Воскрес, будьте здорові з празником!" Хто є в хаті, каже: „Спасибі, также і вас поздоровляємо, хай великий (чи велика) ростеш!" — і погладить по голівці.

«Дитина сама розв'язує хустку з пирогами, бере пироги і кладе на стіл. Хрещена мати садовить дитину за стіл, почастує її. Насипле гостинця в хустку: насіння, цукерків, бубликів, крашанок; дасть дитині в руки і скаже: „Іди, дитинко, з Богом"».

Розмалюю писанку Марія Бурмака ( дитячий альбом)

Вітаю всіх зі святом Великодня!

Великодні дні настали — 
Люди чисті серцем стали. 
Радості, тепла, любові 
Хай прибуде в Вашім домі ! 
Добро, мов сонце, землю обіймає.
Гімн перемоги лине із небес:
Радійте днесь ! Хай серце вірить й знає — 
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Хай мир у серці Вашому панує,
Хай ангел божий щастя Вам дарує,
Ісус Христос здоров’я шле з небес.
Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Свяченого яєчка, доброї паски
І сонця окрайчика — з Божої ласки!
У мирі та щасті, добрі та любові
Святкуйте Великдень в родинному колі!

Плейкаст «Поздравляю с праздником Светлой Пасхи!»

Нанесення візерунків на крашанки

До великого праздника дня воскрешения Христа осталось всего три дня! Трудно представить себе этот день без таких символов Пасхи, как куличи и окрашенные яйца. Наверняка у каждой хозяйки есть свои проверенные временем способы крашения яиц, да и сегодня это вовсе не проблема - в продаже есть многоцветные пищевые красители или праздничные наклейки. Окрасить яйца можно и другими простыми способами, которыми пользовались наши мамы и бабушки. Ведь натуральные красители эффективны и абсолютно безопасны для здоровья.

Рассмотрим некоторые из них.

НЕЗАБАРОМ ВЕЛИКДЕНЬ, ЧАС РОБИТИ ПИСАНКИ!

НаближаєтьсяВеликдень. Закінчуються останні приготування до нього. А чи знаєш ти як виготовити писанку? Які є різноманіття великодніх яєць і що означають кольори в писанкарстві?

Ні? Тоді пропонуємо тобі перелік сайтів, де ти зможеш дізнатися про символіку української писанки та традиції писанкарства, як розписати писанку тощо. А ще прочитати про єдиний у світі музей писанки в місті Коломия.

Багато цікавого можна знайти:

Історія писанкарства

Чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. У багатьох народів збереглися перекази, в яких яйце виступає джерелом життя, світла і тепла, навіть зародком усього Всесвіту. Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов'язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо.

Символіка кольорів писанки

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

Червоний колір на писанках мабуть є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

 

Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

Орнамент писанки

Орнаменти писанки

         ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ПИСАНКИ

Пам'ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.
 

Схематичний поділ поверхні писанки

Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.

Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. У народній міфології небо має вісім сфер - "облоків": сім синіх, а восьме червоне, на якому сидить сам Бог.

Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту.

Як розписати писанку

ПІДГОТОВКА ДО РОЗПИСУ ПИСАНКИ

Для людини, не обізнаної з секретами розпису писанки, може здатися, що справа ця складна, і під силу лише тому, хто гарно малює. Не бійтеся, спробуйте, і ви неодмінно досягнете успіху. Запам'ятайте, писанку пишуть не руки, а душа. Тобто, найголовніше - налаштуватися на відповідний настрій.

 Наші предки завжди молились перед будь-якою роботою і тому в усьому були майстрами. А що таке молитва? Це коли забуваєш всі незгоди, пробачаєш образи, відкидаєш погані думки. Тільки очищена від всього зайвого свідомість здатна відчувати і творити.

 Яєчка   

Підготуємо яєчка - курячі, гусячі, або качині, але обов'язково з чистою і гладенькою шкарлупкою. Якщо до Великодня кілька днів, пишіть по варених яйцях. Такі писанки будуть лежати у святковому кошику поруч із паскою. Коли свято неско-ро (писанки пишуть впродовж усього посту), для роботи потрібні видуті яєчка. З них потім можна зробити гарні обереги і подарувати близьким до свята. Видувають яєчка так: кінчиком ножа знизу яйця просвердлюємо маленьку дірочку, потім великим  шприцом  над  мисочкою  обережно  вдуваємо  всередину повітря. Тиск, що утворився, почне виштовхувати назовні вміст яйця. Не поспішайте, щоб яйце не тріснуло! Так продовжуємо до тих пір, поки жовток і білок не витечуть у миску. Тепер потрібно промити шкарлупку всередині водою. Для цього напустіть в неї шприцом води, покалатайте і видуйте. Ззовні промийте шкарлупку слабким розчином оцту. Він знежирить яйце, що дасть змогу фарбі рівномірно, без плям покривати писанку.

Писанка

Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.

Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині...Що це? Передбачення? А може вони знали світобудову?

Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство,як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого. Так виникла писанка - символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Хочете навчитися таємного мистецтва розпису писанки, і водночас допомогти силам добра і світла побороти холод і темряву?

Великодня субота

У Великодню суботу роблять крашанки, або, як кажуть Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки».

Крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п'ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.

Здебільшого фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (мають тут на увазі 12 апостолів і Спаситель). Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує про кров Спасителя.Люди вірили, що в свяченому яйці знаходиться сорок милостень, а отже, й перебуває «Дух святий», а тому лушпиння зберігали, щоб підкурити ним людей та худобу від пропасниці. Не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров «лукавого».

Страсна п’ятниця

Головним християнським обрядом у страсну п'ятницю є винесення плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.

Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.

В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками  «виклепує»  по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.

Віруючі люди не їдять нічого до виносу  плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині". 

До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий день.

Чистий четвер

Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур'янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціяльним закликанням:

«Смерте, смерте, іди на ліси,
іди на безвість, іди на моря.
І ти, морозе, великий і лисий,
не приходь до нас із своєї комори.
Смерть з морозом танцювала,
танцювала і співала,
і за море почвалала!»

Навський Великдень

На Київщині, Поділлі та на Лівобережжі Чистий четвер — це «Навський Великдень». За стародавнім народнім віруванням Бог тричі на рік відпускає мерців з «того світу»: перший раз у Чистий четвер, другий раз, коли квітують жита, і третій раз на Спаса.

На Навський Великдень мерці відправляють своє Богослуження і каються в гріхах. У цей день вони не бояться ні хреста, ні молитви, а як побачать живого чоловіка, то душать до смерти. А щоб мерці не задушили, то треба обливатися водою: «мерці мокрого бояться».

У Чистий четвер мерці встають опівночі з своїх гробів і приходять під церкву на звук дзвонів, що б'ють тільки три рази. Зібравшись, вони стають перед церквою. Виходить священик, теж мрець, і голосно проказує якусь молитву, що від неї самі двері в церкві відчиняються. Мерці входять до церкви, і священик починає Богослуження. Перед вівтарем стоять діти і тримають у руках крашанки, наповнені клоччям. Як Богослуження скінчиться, всі мерці христосуються, а потім виходять з церкви і стають перед її дверима. Після того, як священик знову прочитає якусь молитву, двері церкви самі замикаються, а мерці йдуть на цвинтар і лягають у свої могили.

Вербна неділя

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло".

7 квітня - Благовіщення

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Ангел з'явився в будинок праведного Іосифа, коли Марія читала Священне Писання, і сказав: "Радуйся, благодатна! Господь з тобою! Благословенна ти між жонами". Далі ангел повідомив, що Марія народить сина і має назвати його Ісусом. Марія відповіла, що вона раба Господня і хай буде так, як хоче Бог.

Свято Благовіщення одне із найбільших весняних свят. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Українівипускають із хлівів тварин, щоб чули  весну.

На Благовіщення дівчата біля  церкви танцюють  перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.

"Хрестя"

Третій тиждень Великого посту називали Хрестопоклінним, або "Хрестям", неділю, яка завершує  тиждень, -"Хрестопоклінною".

Гарний звичай закріпився за середою цього тижня, її називали"середопістям", або "хрестцями", по-іншому "поклони". За народним повір'ям, уночі з середи на четвер«переломлювався» піст на дві половини. Почути хрускіт від цього могли тільки ті люди, які чесно дотримувались усіх приписів Великого посту.

У цей день пекли з пшеничного борошна хлібці у формі хреста - "хрестопоклінний хліб". Частину цього печива з'їдали в той же день, частину — ховали в коморі, зариваючи в зерно-насіння, призначене для весняної сівби, аж до початку посіву.

Під час сівби брали «хрестці» у поле: ставили хліб на ниву, поверталися обличчям до сонця, молились, а тоді брали жменю зерна, сіяли два рази навхрест і примовляли: "Во ім'я Отця і Сина і Духа Святого. Господи, поможи, Господи, благослови. Дай мені, Боже, щастя!" Сіючи першу сівню, частину хліба з'їдали, частину закопували — «щоб нива краще родила».

Аби нива не заростала бур'яном, треба було в поле на першу сівбу одягнути ту сорочку, в якій ішов до сповіді і причастя. Тому, прийшовши з церкви, чоловіки одразу переодягалися і ховали сорочку до скрині, щоб чиста була на той день, коли доведеться в поле на посів їхати.

На Лівобережжі у цей тиждень заривали в землю череп'яний посуд зі свяченою водою - "щоб посухи не було".

На Чернігівщині заривали і шматки полотна, яке лежало в церкві на плащаниці, - щоб був добрий урожай зернових.

На Хрестя ворона починає вити гніздо, "кладе хрест": це означає, що скоро почне нестися.

Народні прикмети:

• Якщо в цей день у полі над сівачем заспіває жайворонок, буде добрий урожай на збіжжя.
• Як жайворонки літають низько над землею і не співають - жди посухи.

30 березня - "Теплого Олекси"

30 березня у народі відзначають "Теплого Олекси" - День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті.

Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і сповістила, що Олексій є чоловіком Божим.

У цей день пасічник виставить бджоли на пасіку, вівсянка засвище свою пісеньку: "Покинь сани, бери віз!", а щука-риба хвостом лід розіб'є.

22 березня - Сорок святих

Двадцять другого березня - день Великомучеників Севастійських, день Сорока мучеників, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі "Сороки".

Вшановувані воїни були найкращою дружиною у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким гонителем християнства. За відмову зректись християнської віри 40 воїнів римського ХІІ легіону загинули у 320 році у коло міста Севастія (нині турецьке місто Сівас). В холодну і вітряну ніч їх завели в Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося льодом. Аби підсилити муки, на березі затопили лазню. Один з воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво. Один з наглядачів, уражений мужністю воїнів, зі словами "І я — християнин!" зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.

Пам'ять 40 мучеників відноситься до найшанованіших свят. У день їх пам'яті полегшується строгість Великого посту.

18 березня - День святого Конона

Вісімнадцятого березня - день святого Конона Ісаврійського, або у народі Конона-городника.

У І ст. його замучили в рідному місті Ісаврія в теперішній Туреччині за відмову принести жертву язичницьким ідолам. А наступного дня, 19 березня, згадують святого мученика й цілителя Конона. Він жив у ІІІ ст. в місті Іконії, що теж було розташоване на території нинішньої Туреччини. Займався городництвом. За те, що твердо тримався християнства, йому вбили в ноги цвяхи і гнали перед колісницею, доки Конон не впав від знемоги й не помер із молитвою на вустах. У народному календарі обидва свята об'єдналися в одне – Конона-городника.

Жилавий понеділок

Жилавий понеділок (Чистий, Поминальний понеділок, Полоскозуб) — перший день Великого посту.

Цього дня господині не готують гарячих страв - то чи не єдиний у році день, коли не варять борщу - а печуть на сухій сковороді житні коржі з неквашеного тіста — жиляники(жилованики, жилавинки, «жиловики», «жиловці», «дужики», «жильні коржі», «жильники»). Пекли жиляники з житнього борошна на воді, без солі й соди. Поверх робили надріз у вигляді хреста й витискали візерунок головкою свяченої маківки для краси й більшої сили. Кожен член родини мав з’їсти хоч одного коржа. Для пом’якшення смаку до жиляників подавали добре посолену терту редьку, свіжий тертий хрін з буряком і буряковим квасом, січену квашену капусту або огірки без олії.

Опубліковані збірники завдань ДПА 2014 року

Міністерством освіти і науки опубліковано електронні збірники завдань державної підсумкової атестації учнів 4-х, 9-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/14 навчальному році.

Національний заповідник „Батьківщина Тараса Шевченка“ запрошує

Національний заповідник „Батьківщина Т.Г.Шевченка“

View more presentations or Upload your own.

Територіальний і духовний центр України – Черкащина – поєднав села Моринці, Шевченкове (Керелівка), Будище, Вільшану у Національний заповідник “Батьківщина Тараса Шевченка”. У цих середньонаддніпрянських селах із славною історією та могутнім духовним потенціалом пройшли дитячі роки Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. У  Моринцях він вперше подав голос, у Керелівці зростав, формувався як особистість, у Будищах – в маєтку Енгельгардта –   козачкував, а з Вільшани зробив перший крок до визнання, до світової слави.

Для допитливих

У 2010 році був проведений Всеукраїнський конкурс "Національне дерево України". Тисячолітні дуби Тараса Шевченка, що у с.Будище, отримали друге місце у номінації "Меморіальне дерево України.
Перелік національних дерев України - переможців Всеукраїнського конкурсу"Національне дерево України" Номінація "Меморіальне дерево України" 1 місце: 800-річна липа Богдана Хмельницького Львівська обл., Золочівський район, траса с. Сасів - с. Колтів Свідоцтво: Золочівська районна рада 2 місце: Три 1000-річних дуби Тараса Шевченка, Черкаська обл., Звенигородський район, с. Будище Свідоцтво: Звенигородська районна рада 3 місце: 1000-річний дуб Максима Залізняка Черкаська обл., Чигиринський район, с. Буда Свідоцтво: Чигиринська районна рада

Вітаємо переможців брейн-рингу „Стежками Шевченкової долі“!!!

В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка. 200 років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі.

14 березня - "Явдохи"

Чотирнадцятого березня - свято Преподобної Євдокії, або у народі Явдохи. Це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі.

У молоді роки Євдокія вела порочне життя, але згодом відмовилася від хибного шляху, прийняла християнство. Надалі відзначалася суворим дотриманням обітниць, за що Господь наділив її даром чудотворення. Під час гонінь на християнство вона тяжко постраждала. Першого березня 152 р. святій відтяли голову.

У народному побуті «Явдохи» – не тільки перший день весни, але й перший день нового року, адже в наших предків рік починався з 1 березня («Явдохи» за ст. стилем). Відтак аж до XV століття на Явдохи відзначали Новий рік.

13 березня (2016) - Касіянів день

Цей день відзначають раз на чотири роки, 13 березня, оскільки за старим стилем день преподобного Касіяна припадає на 29 лютого.

В народі цей святий (помер у 435 р.) мав не надто добру славу. За переказом, що побутує в Україні, одного разу святі Іван та Касіян, рибаливши на озері, побачили рибалку, який тонув. Святий Іван одразу ж поспішив на допомогу, а Касіян залишився осторонь. Дивлячись на все це з небес, Бог постановив: «Іван велику шану від людей матиме, і святкуватимуть його тричі на рік, Касьяна ж — раз на чотири роки». Отож, коли приходить рік Касьянового свята, він гнівається на людей і навіть на Бога, чинить усе їм назло.

Приказка «Чого це ти Касіяном дивишся» дає чітке уявлення про те, яким народ бачив цього святого: понурим, недобрим. Не дуже добрим знаком вважалося раніше, якщо дитина (теля, лоша) народжувалася на день Касіяна — «не буде із цього народженого добра».

У цей день наші предки не працювали, намагались не виходити з дому, особливо до сходу сонця, боячись «ока Касьяна»: якщо Касіян подивиться, то людина може захворіти й навіть померти. «На Касіяна до схід-сонця і пес з буди не вилізе, а не те, щоб чоловік з хати виходив».

9 березня - "Обретіння"

Дев'ятого березня - свято на честь першого (IV ст.) ідругого (452 р.) віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння.

За церковними переказами, після відсічення голови Івана Хрестителя тіло було поховано його учнями в самарійському місті Севастії, а голова — таємно — на горі Ємонській. Через багато років при будівництві храму на цій горі й відбулосяПерше віднайдення  голови Іоанна Предтечі. Щоб не було вчинено наруги, вона була знову похована у збудованій церкві. У 452 р. відбулося Друге віднайдення голови Хрестителя. Святиня була перенесена в Едессу, а пізніше в Константинополь.

Свято «обретіння» стало називатися в народі «обертіння». Кажуть, що в цей день «птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас». 

В одному з давніх літописів йдеться, що на Обретіння святий Іван чудом своєї голови повертає їх, птахів, назад додому.

Саме на Обретіння, навіть якщо ще десь лежить сніг, першими повертаються з вирію жайворонки.

Шевченкою. 200 років самотності

)

"Тарас Шевченко... Художник з душею поета"

)

Проект до 200х річчя Тараса Шевченка

)

Тарас Шевченко

)

Тарас Шевченко. Заповіт. Серія 11. БРАТСТВО

)

Тарас Шевченко. Заповіт. Серія 10. БРАТСТВО

)

Тарас Шевченко. Заповіт. Серія 9. Доля, де ти...

)

Тарас Шевченко. Заповіт. Серія 8. Душа призначенням прекрасним

)

Тарас Шевченко. Заповіт. Серія 7. На сій окраденій землі

)

Тарас Шевченко. Заповіт "Там ніч, як день" 6 серія

)

Тарас Шевченко. Заповіт "На розпуттях велелюдних" 5 серія

)

Тарас Шевченко. Заповіт "І виріс я на чужині" 4 серія

)

Т.Шевченко. Заповіт. Серія 3. У Вільні городі...

)

Т.Шевченко. Заповіт. Серія 2. Мені тринадцятий минало...

)

Т.Шевченко. Заповіт. Серія 1. Давно те діялось колись...

)

"Тарас Шевченко. "ВОСКРЕСІННЯ" Документальний фільм-трилогія. Фільм 3.

)

Шевченко Т.Г. 200 ''Вiчний як народ'' Автор та Виконавець Барабуля Микола

)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДО 200 РІЧЧЯ Т Г ШЕВЧЕНКА

)

Мультфільм "Садок вишневий коло хати" Шевченко Т.Г.

)

Плейкаст «С ДНЕМ 8 МАРТА!»

Плейкаст «С ДНЕМ 8 МАРТА!»

З 8 березням!!! mp4

Молитва матери.wmv

Привітання з 8 березня Панчук Євген м Умань

Привітання з 8 Березня

Плейкаст «Малышам!»

Плейкаст «Малышам!»

Плейкаст «ЗВЕЗДА»

Плейкаст «ЗВЕЗДА»

Плейкаст «Притча «Сказал лист белоснежной бумаги…»»

Плейкаст «Притча «Сказал лист белоснежной бумаги…»»

Плейкаст «Сказка о Любви»

Плейкаст «Сказка о Любви»

Плейкаст «Сказка о Душе»

Плейкаст «Сказка о Душе»

Плейкаст «Поле»

Плейкаст «Поле»

Плейкаст «Золотые нити любви»

Плейкаст «Золотые нити любви»

Весняний цикл свят

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Михайло Вербицький

Отець Михайло Вербицький — композитор, громадський діяч, автор гімну України "Ще не вмерла Україна".

Дати життя: 04.03.1815 - 07.12.1870
Місце народження: с. Явірник Руський, Лемкiвщина, терени сучасної Польщі

Інтерактивні конкурси і олімпіади – це можливість спробувати свої сили всіх бажаючих учнів школи. 04 березня відбулася Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник-2014», присвячена вшануванню пам'яті Кобзаря, 200-річний ювілей якого всі ми відзначатимемо в 2014 році. У ній взяли участь 100 учнів нашої школи. Більшість учнів є вже постійними учасниками гри. Діти чекали на цей конкурс, який уже став традиційним у нашій школі. Сподіваємося, що результати будуть гідними  і нам буде чим похвалитися.

Зміст завдань буде оприлюднено на сайті гри (http://gra-sonyashnyk.com.ua) до 12 березня, а відповіді до них — одразу після отримання оргкомітетом усіх бланків відповідей.

Відомості з результатами гри й матеріалами для нагородження будуть надіслані до навчальних закладів до кінця травня 2014 року.

Плейкаст «С масленицей...»

Зі святом!!!!!!!!