12 липня - Петра і Павла

В Україні з днем Петра і Павла пов'язувалося багато повір'їв та звичаїв. На Пе́тра вперше після посту, який в народі називають Петрівка, дозволялося готувати молочні страви. Господині варили вареники із сиром, пекли мандрики — сирні бабки. З цього часу переставала кувати зозуля, «мандрикою вдавилась», пояснювали дітям бабусі, бо ж вона, згідно з легендою, вкрала у св.Петра одну мандрику й за це її Бог покарав тим, що вона на Петра давиться мандриками й перестає кувати. А якщо кує зозуля й після Петра, то це, за народним віруванням, вішує нещастя.

Святий Петро вважався покровителем пастухів. У нього, певно ж, був і батіг. Згадайте високі з ніжними блакитними квітами стебли цикорію — в Україні його називають «Петровим батогом».

До цього дня готувалися колись в Україні як до великого свята: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, прибирали на подвір'ї. Вранці цього дня всі йшли до церкви. Дівчата прикрашали свої голови вінками із польових квітів, а особливо червоними маками. Повернувшись із церкви, люди розговлялися мандриками. Кажуть, що їхня назва походить від того, що мандруючи по світі, Петро з Павлом харчувалися мандриками. У цей день господарі неодмінно виносили громадським пастухам гостинця: мандрик та грудку масла.

НАРОДИВСЯ ПЕТРО ЯЦИК

Петро Яцик (7 липня 1921 — 8 листопада 2001 (80 років)) — канадський підприємець українського походження, відомий меценат і філантроп. Зробив великий вклад у фінансування українознавства на Заході. Петро Яцик є одним із спонсорів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. доларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім.Джона П. Робертса при Торонтському університеті. 

Петро Яцик пожертвував мільйон доларів на історичні дослідження при Канадському інституті українських студій (КІУС) в Едмонтоні. Завдяки Петру Яцику відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. З його допомогою видано багато наукових монографій з історії України (зокрема переклад Історії України-Руси М.С.Грушевського на англійську мову), економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв мецената на українські інституції перевищує 16 мільйонів доларів.

Петра Яцика нагороджено «Почесною відзнакою Президента України» у 1996 році, а до свого вісімдесятиліття — орденом князя Ярослава Мудрого Указом Президента України Л. Д. Кучми.

7 липня - Івана Купала

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала в результаті «християнського нашарування» почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.

Але народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. 

Наші предки святкували Івана Купала 20-22 червня в час літнього сонцестояння: увечері, вночі і в самий день Купала. Свято Купайла відбувалося саме в період, коли сонце приходило до зеніту – найвище піднімалося над землею, давало найбільше тепла і світла, виявляло свою найвищу чудодійну силу для рослинного і тваринного світу та для людини. Вся рослинність досягала свого апогею, все нестримно росло, розцвітало, множилося, раділо життю.

25 червня - День Онуфрія Великого

Двадцять п'ятого червня відзначаємо день Преподобного Онуфрія Великого.

Легенди, що побутують в Україні про цього святого, пов'язані із пізніми приморозками, що де-не-де ще трапляються в цю пору. Одна із легенд розповідає, що давним-давно польові квіти дізналися, що злий Мороз хоче їх поморозити, і поскаржилися Онуфрієві Великому. Святий пошкодував квіточки і пішов до Мороза з проханням не губити рослин. Мороз до того виявився невблаганним, що Онуфрій страшенно розсердився і вдарив Мороза обухом сокири по голові. Мороз захворів і від того часу раніше Спаса не з'являється влітку на світ Божий. А квіти собі цвітуть.

У цей день дівчата збирають сині польові волошки й червоні маки і несуть додому квітчати ними образи. Ті ж, хто піклується про красу, на Онуфрія, вмиваючись, натирають щоки пелюстками маку - "щоб завжди були червоні лиця". Маком дівчата залюбки й заквітчуються.

 На Онуфрія день літнього сонцестояння.

До цього дня закінчували першу косовицю сіна, а на самого Онуфрія не косили трави. Цей день - останній термін посівів гречки.

Народні прикмети:

На Онуфрія рясні роси - на добрий врожай.

На фото: "Маки" Олександра Яворівського (1977), українського художника, архітектора, виконані в стилі імпресіонізму.

16 червня (2014) - Заговини на Петрівку

У перший понеділок Петрівського посту відзначаємоЗаговини на Петрівку, або ж Похорони Ярила.

Похорони Ярила символізують спадання плодючості землі й сонця, що спостерігається навесні й раннього літа. Ярило уособлював собою родючу силу весняного сонця і зображувався як парубок, що ходить ночами полями в білому покривалі з маково-хмелевим вінком, а в руках носить серп і дозрілі колоски жита й пшениці.

Жінки відзначають похорони Ярила веселими забавами, що мають назву "гонити шуліку". "Ганяли" їх, зазвичай, у шинку, де жінки гуляли, танцювали, співали сороміцьких пісень, але тільки цього дня. "На шуліку" не допускалися молоді дівчата, самотні чи овдовілі жінки, лише одружені.

Дівчата ж цього дня пускають на воду клечальні вінки, що їх виплели у перший день Зелених свят.

Вважається, що першого дня Петрівки відбуваються "звірячі ігри", тому в цей день до лісу ходити небезпечно. Свійських тварин на петрівські заговини годують краще, особливо корів.

На фото: картина "На Івана Купала" Володимира Томашевського (1983), українського художника.