Трійця — одне з найголовніших свят православного церковного календаря, яке відзначається на 50-й день після Паски (звідси друга його назва — П’ятдесятниця). В народній традиції день Трійці входить до циклу пов’язаних між собою святкових днів, які починаються з четверга сьомого тижня після Паски, який має назву Семик. Наступна помітна дата Троїцького циклу —субота в переддень Трійці, один із головних поминальних днів у році («родительська субота», «задушна», «троїцькі діди»). Після Троїцької неділі починався Троїцький тиждень (або Русальний, Проводи), у складі якого виділяються дві дати: Духів день (понеділок) і четвер, який має назви Навська Трійця, Трійця умерлих, Сухий день, Кривий четвер.
Свято Трійці має яскраво виражений прадавній дохристиянський характер. Протослов`янські обряди поклоніння деревам збереглися в українців у такому звичаї, як встановлення «Віхи». Напередодні Трійці наші прадіди встановлювали заклечаний смарагдовою зеленню велетенський хрест, який і називався «Віха». На саму ж Трійцю рясно заклечували гілками дерев, усілякого зілля та квітів ворота, подвір`я, причілок та хатні двері, а також всю оселю від божника і до печі та притрушували зеленню долівку… Українці вважали, що на кожному листочку клечання «гойдається» душа прадіда чи прабабусі, які спостерігають за нами...
