Конспект мовно-літературного конкурсу для 5 класу
„Слово до слова - складається мова“
ДЛЯ УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ
„ Я вибрала долю собі сама...”
/ до дня народження Ліни Костенко /
Мета заходу: осмислити творчу долю Ліни Костенко, відкрити її світосприймання та уподобання; розвивати дослідницькі вміння і навички, творчу уяву; вчити робити висновки і узагальнення; розвивати логічне мислення, уяву, увагу, пам’ять; підвищувати творчі здібності; сприяти естетичному розвиткові школярів.
Учні знатимуть: основні віхи життєвого і творчого шляху письменниці.
Учні вмітимуть: розкривати основні теми і мотиви віршів; розуміти те, що любити „ слово у вірші ” – могутній засіб впливу на духовність, інтелект людини. Усвідомлювати сутність кохання як життєствердне почуття, творчу силу, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини; бачити переваги високої духовності над буденністю.
Все, що буде, було і що є на землі, 
І сто тисяч разів уже бачене й чуте,
Сірі вузлики ранку - твої солов’ї,
Все це тільки одне не розгадане чудо.
Знаю склад біосфери, структури кислот,
Все, що є у природі, приймаю як даність.
Я, людина двадцятого віку, - і от,
Ведуча І. Шановні гості, любителі українського слова! Від щирого серця вітаємо Вас у цьому залі. Сьогодні ми відчинимо двері в дивовижно-яскравий світ видатного українського митця Ліни Василівни Костенко. 19 березня 2010 року зустріла вона свою 80 весну, овіяну подихом жовтогарячої революційної осені-зими 2004 року.
На нинішньому поетичному Олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як, „нерозгадане чудо”, „голос народу ”.
Вслухайтесь у Слово поета, серцем доторкніться його чар, вдумайтесь у його глибокий зміст – і вам відкриється багато таємниць, життєвих і поетичних.
Отже, запрошуємо Вас у світ Ліни Костенко. Розпочинаємо літературно-музичний вечір присвячений 83 - річниці від дня народження української поетеси.
Стоїть у ружах золота колиска,
Блакитні вії хата підніма
Світ незбагненний здалека і зблизька
Початок є. А слова ще нема.
Ще дивен дим, і хата ще казкова,
І ще ніяк нічого ще незвуть.
І хмари не прив’язані до слова,
От просто так – пливуть собі й пливуть.
Ще кожен пальчик сам собі Бетховен,
Ще все на світі гарне і моє,
І світить сонце оком загадковим,
Ще слів нема. Поезія вже є.
Ведуча ІІ. Із золотої чи просто залитої сонцем колиски, дивиться у світ маленьке дитя – то майбутній поет, що здивує людство своїм сокровенним словом.
Народилася Ліна Василівна Костенко 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві, що розташоване за 80 км. від Києва униз по Дніпру. Славний історією, Ржищів знав вогні народних повстань. Про минувшину маленькій Ліні багато розповідав батько. А він дуже цікавою особистістю: працюючи учителем у школі, викладав мало не всі предмети, знав дванадцять мов. В сталінські часи зазнав лихоліть, був репресований, пройшов крізь радянський Гулаг. З шестирічного віку Ліна мешкає у Києві. Їй було одинадцять років, коли почалася війна. Упродовж цілого життя переходила борознами випробувань – а вони укріплюють душу. І війна – чи не найглибша із цих борозен. Вона поставила першу зарубку на дереві творчості.
Читець:
Мій перший вірш написаний в окопі,
На тій сипкій од вибухів стіні
Коли згубило зорі в гороскопі,
Моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічні лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа –
Через Дніпро – водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик,
Хрестилась баба і кінчався хліб,
Двигтів отой вузесенький окопчик,
Де дві сім’ї тулились кілька діб.
О, перший біль тих не дитячих вражень,
Який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
Чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком,
Кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
Великі букви, щойно з букваря, -
Той перший віршик, притулившись скраю
Щоб присвітила по ночі війна.
Який він був, я вже не пам’ятаю.
Снаряд упав – осипалась стіна.
Ще школяркою Ліна почала відвідувати літературну студію при спілці письменників України. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. У 1952-1956 рр. – Москва. Літературний інститут ім.. Горького. Закінчила його з відзнакою. В тому же році Ліна Костенко повертається на Україну, де все сміливіше розправляє плечі молоде покоління – „шістдесятники”.
Ліна Василівна
Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні долі
Одні були царівен не гірш,
А другі – як бідні міньйони,
Хто купляв собі долю –за гріш.
А хто - і за мільйони.
Дехто щастям своїм платив,
Дехто платив сумлінням,
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.
Долі – ворожки, тасуючи дні,
До покупців горнулись,
Долі самі набивались мені,
І тільки одна відвернулась.
Я глянула в обличчя смутне,
Душею покликала очі.
Доля: Ти все одно не візьмеш мене ...
Л.К. : А може, візьму?
Доля: Ти собі затям...
За мене треба платити життям,
А я принесу тобі горе.
Л.К. : То хто ж ти така?
Як твоє ім’я?
Чи варта такої плати?
Доля : Поезія - рідна сестра моя,
Правда людська – наша мати.
Л.К. : І я її прийняла, як закон
І диво велике сталось:
Минула ніч. І скінчився сон.
А доля мені зосталась.
Я вибрала собі сама.
І що зі мною не станеться –
У мене жодних претензій нема
До долі – моєї обраниці.
Ведуча І : Три її перші поетичні збірки з’явились одна за одною: „Проміння землі” - 1957р.. „ Вітрила” – 1958р. „Мандрівка серця -1959р. Наступна ж побачить світ аж 1977 року. Уже в перших книгах Л.К. постала перед читачами поетом чесним і безкомпромісним, мислячим і самобутнім. Устами Кобзаря Ліна Костенко звертається до „співців зеленої краси”, сучасних поетів з проханням „гартувати голоси”, не пустослів’ям пишним та барвистим ... , а „заспівом в дорозі нелегкій”, бо на цій планеті
Відколи сотворив її сам Бог,
Ще не було епохи для поетів,
Але були поети для епох!
Читачі і критика сприйняли її твори прихильно. Але була й інша реакція. Її шельмували й звинувачували на всіляких апаратних засіданнях, пленумах, нарадах у формалізмі, абстракціонізмі. Але поетеса вірила що колись настане день....
Л.К. Настане день, обтяжений плодами,
Не страшно їм ні слави, ні хули
Мої суцвіття, биті холодами,
Ви добру зав’язь все-таки дали.
І то нічого, що чигали круки,
Що проминуло так багато літ.
З такого болю і з такої муки
Душа не створить бутафорський пліт.
Ведуча ІІ : Ліна Костенко не любить галасу, вона скромна і нечестолюбна і рідко спілкується з репортерами. Ми майже не бачимо її на телеекрані. Тому послухайте інтерв’ю, яке кореспонденту пощастило взяти в її доньки, відомої поетеси й літературознавця Оксани Пахльовської.
Кореспондент: Оксано! Ось переді мною лист із Запоріжжя від Любові Зайченко. Вона пише про те, що зовсім недавно прочитала добірку віршів Ліни Костенко. Хотіла би побільше дізнатись про цю людину. Як ви особисто – як донька Ліни Василівни і як відома поетеса Оксана Пахльовська – ставитеся до популярності маминого імені?
Оксана Пахльовська: Мама свого часу стала легендою. Це тоді, коли кострубатий молоток репресій у грубих каплатих руках розбив на уламки цілісний і чистий кристал української культури 60-их. Власне, відповісти на поставлене запитання – це відповісти на питання: чому Ліну Костенко не друкували 16 років. А мамина поезія була бунтом. Бунтом особистості. Постанням духу.
Читець: Поезія згубила камертон.
Хтось диригує ліктями й коліном.
Задеренчав і тон, і обертон,
І перша скрипка пахне нафталіном.
Поезія згубила камертон.
Перецвілась, бузкова і казкова
І дивиться, як скручений пітон,
Скрипковий ключ в лякливі очі слова.
У правди заболіла голова
Од часнику, політики й гудрону
Із правдою розлучені слова
Кудись біжать по сірому перону,
Відходять вірші, наче поїзди.
Гримлять на рейках бутафорські строфи.
Але куди вони? Куди вони? Куди?
Поезія на грані катастрофи.
І чи зупиним, чи наздоженем?
Вагонам йдуть, спасибі коліщаткам...
Але ж вони в майбутнє порожнем!
Як ми у вічі глянемо нащадкам?!
О.Пахльовська: Усі ці роки мама здавалась мені хранителькою згасаючого вогню, самотньою на березі найчорнішого з морів. „Я умирала серед Вас, отут під небом України”. Це не тільки про Марусю Чурай. Це мам і про себе. Вона писала історію. Історію свого народу, історію його трагедій і прозрінь. Мама торкнула той шар історії який залягає в генах.
Кореспондент: У книжці Михайла Слабошпицького Ліна Костенко постає мужньою і вольовою людиною. А яку її рису Ви назвали б головною – як жінки, матері?
О.Пахльовська: Короткі і сумні спогади... шістдесяті. Я у Ржищеві в дідуся. Ходжу навколо грядочки полуниць „Вікторія”, заклавши руки за спину і граю в тюрму. Ось я у в’язниці, ось до мене підходять „вони” , але я їм нічого не скажу. А мама у Львові – на судах... я жду її. Сімдесяті... В цей час на руках у мами - маленьке дитя, мій молодший брат – Василько, який зіпнеться на ніжки, почне ходити й говорити в роки маминого літературного небуття. Це мужність мами як жінки – народити дитину в розгул чуми. Це правічний інстинкт, віра в перемогу життя і його не переможність.
1980-ті Після всіх кіл видавничого пекла вихід „Неповторності” все одно під загрозою. Останній спосіб: мама оголошує голодовку – це вже друга. Перша була після вирубаних строф і з першої після 16-ти років мовчання публікації в „Літературній Україні” влітку 1976 року. Наш тату каже: „Ліно, у тебе ж діти!” мама відповідає: „Діти мені простять”.
Л.К. Я в людей не проситиму сили,
Я нічого в житті не просила.
Як не просять гранітні схили,
Щоб у спеку, дощі їх зросили.
Я в людей попрошу тільки віри
В кожне слово, почуте від мене,
В кожний погляд очей моїх сірих.
В кожну ласку рук не студених.
Ведуча І : Ці поетичні рядки, що колись лягли зерном у душі людей, проросли тугим колоссям віри. Ліна Василівна не агітувала - вона просто віддала своє ім’я за ідею. І в перемозі, яку здобула демократія всупереч адміністративному тиску, правда – всупереч цинічній брехні, є неоціненний внесок слова Ліни Костенко, яка впродовж усього свого життя виставляє „барикади поезії проти бездумності” без пророслих зерен її слова, без прекрасних зранених слів багатьох українських письменників і поетів, мабуть, не було б Майдану – незабутнього Майдану незалежності, який назавжди залишиться в серцях мільйонів людей палахкотіти помаранчевим цвітом свободи, віри, любові, гордості за новонароджену націю. До наметового містечка на Хрещатику приходила поспілкуватися й Ліна Василівна, запитати в його мешканців, чи потрібні їм теплі речі, гаряча страва. Вона розповідала про власний досвід ненасильницької боротьби проти влади ще за Радянських часів, коли країною прокочувалися хвилі репресії, коли за гратами опинялися близькі їй люди. Напередодні доленосних для українського народу подій Ліна Костенко сказала: „ Я повертаюся з еміграції, бо тут почалося життя”
Ведуча ІІ : Ще за молоду душа Ліни Костенко задихалася в атмосфері духовної блокади, тотального наступу на паростки національного відродження, засилля кар’єристів і підлабузників. ЇЇ поезія була криком протесту.
Читець: Страшні слова, коли вони мовчать,
Коли вони зненацька причаїлись.
Коли не знаєш, з чого їх почать,
Бо всі слова були уже чиїмось.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
Із них почав і ними же завершив
Людей мільярди і мільярди слів.
А ти маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність,
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди не повторність
Якийсь безсмертний дотик до душі
Ведуча І : Один за одним відходили майстри. Максим Рильський, Павло Тичина, Андрій Малишко, Леонід Первомайський... Осиротіле покоління шістдесятників глибоко переживало кожну втрату. Якщо Іван Франко назвав Лесю Українку за силою Духа „одиноким мужчиною”, то Ліна Костенко усвідомлювала це щодо себе самої.
Л.К. : Чи й справді необхідно, щоб жінка була мужня?
Спасибі Вам, спасибі за цей пріоритет.
Поетам всіх віків була потрібна муза.
А жінці хто потрібен, якщо вона - поет?
Хіба дві жінки – ми - подужаєм цю зграю
Проблем і протиріч, що жалять кожну мить?
Я в неї на очах, розтерзана, вмираю, -
Що ж їй робити бідні? Лиш руки заломить.
І хто нам допоможе? Єдиний у трьох лицях?
Кому я кину квітку, прекрасну, як зорю?
Ми з музою – ми дві – дві жінки – де наш лицар?
Ось муза продиктує, а я його створю.
Л.К. Ти знов прийшла, моя печальна музо.
Не бійся, я не покладаю рук.
Пливе над світом осінь,
Як медуза, і мокре листя падає на брук.
А ти прийшла в легесеньких сандаликах,
Твій плащик ледь прип’ятий на плечі.
О, як ти йшла, в таку негоду здалеку,
Така одна – однісінька вночі!
Де ти була, у всесвіті, чи в Спарті?
Яким вікам світилася в імлі?
І по якій несповідимій карті
Знаходиш ти поетів на землі?
Ти їм диктуєш долю, а не вірші.
Твоє чоло шляхетне і ясне,
Поети ж є і кращі, й щасливіші.
Спасибі, що ти вибрала мене.
Муза: Не треба думати мізерно.
Безсмертя є ще де-не-де.
Хтось перевіяний, як зерно,
У грунт поезії впаде.
Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила.
Коли в людині є народ,
Тоді вона уже людина.
Ведуча ІІ : Але Боже справедливість все таки є. 1977 року після довгих вагань і консультацій на вищому рівні цензура дозволила вихід поетичної книжки Ліни Костенко „Над берегами вічної ріки”. Це була книжка великого болю, тривоги й іронії. Замість набридливих фанфар і барабанів, читачі, нарешті, відчули справжній словесний симфонічний оркестр.
Читець: Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем.
І за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт.
І за мої обпечені зеніти
За те, що завтра хоче зеленіть
За те, що вчора встигло од дзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
Котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
За цю потребу слова,
Як молитви.
У Ліни Костенко є прекрасні вірші про природу, про любов. Є перлини філософської лірики, є історичні романи у віршах, поеми. Але найголовнішим героєм є славна Україна, гідна частка людства і світу.
Ведуча І : Система заборонила Ліну Костенко , як поета-історика а Ліна Костенко писала історію і в Україні прокидалася пам’ять, яку вбивали десятиліттями – століттями. Звідси вибух національної свідомості після виходу „Марусі Чурай”. Це був 1979 рік. Переписані від руки книжки поетеси, читання напам’ять і сльози. Голод на правду, голод на духовність. Голод на віру зневіреного народу. І вже було важко собі уявити, що українська література досі не мала цього твору. З романом Ліни Костенко поверталася українська ідея – ідея незнищеності народу, як його пісні.
„Маруся Чурай” – історичний роман у віршах, названий українською енциклопедією середини 17 ст. Про легендарну українську піснетворку, співачку Марусю Чурай історія не залишила нам жодного документального свідчення, є тільки овіяні романтикою перекази, проте талант Ліни Костенко створює глибоко психологічний образ Марусі, яка палко любить свою землю.
Ведуча ІІ : 1987р. в житті Ліни Василівни відбулася знаменна подія – їй присуджена державна премія ім.. Т.Г.Шевченка за історичний роман у віршах „Маруся Чурай” і збірку поезії „Неповторність”. Це була вистраждана і заслужена нагорода. Слово Ліни Костенко завжди було на сторожі правди. „Література, - писала поетеса, - це не змагання , а боротьба. Боротьба не амбіцій, не стрибки в висоту, не біг наввипередки. Це одвічна боротьба добра і зла, справедливості і несправедливості, людського і нелюдського. Хто знає, якби не така не легка доля, чи змогла б я підняти свою поезію до таких висот.
Що доля нелегка, - в цім користь своя є.
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.
Ведуча І : Ліни Костенко у книзі „Неповторність” багато розмірковує над тим, що ж лишає по собі людина. Пробудити людину в людині – це проблема, яка хвилює автора. Як жити ? Де відшукати те одвічне, що, збагативши тебе особисто, залишиться у спадок твоєму народові, а відтак і людству.
Читець : Життя іде і все без коректур,
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
І ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
В які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється., - час.
А ми живі, нам треба поспішати
Зробити щось, лишити по собі,
А ми, нічого, - пройдемо, як тіні,
Щоб тільки неба очі голубі
Цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур
Щоб ці слова не вичахли, як руди,
Життя іде і все без коректур,
І як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рідка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка
Не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать
Бо в цьому схибиш – то уже навіки.
Минає день, минає день, минає день! А де ж мій сад божественних пісень? - сама себе запитує Ліна Костенко і творить свій сад – книжку „Сад нетанучих скульптур” 1987р. Після періоду напруженої роботи Ліна Василівна робить воістину щедрий дарунок читачеві – „Вибране”, куди ввійшла збірка „Інкрустації”.
Ведуча ІІ: Вона розсип перлин мудрості, які ніби показують усім нам істинні шляхи добра, мобілізують волю, додають сили простояти злу.
1.Ми поранені люди, ми дуже поранені люди,
Але ж хто наші вбивці? – не цей, не цей і не ця?
Їх нема, вони є, і все це ще тільки прелюди
Ті, що нас убивали, змінили вираз лиця.
2. Стеля і стеля.
А де ж висота?
Що за поет, як піввіку лякався?
Звикли до правди мої вуста
Нащо їм чорне вино лукавства?
3. Ви думали - поет ні за холодну воду.
Сидить собі поет пописує „стишка”
Поети - це біографи народу,
А в нього біографія тяжка
Ведуча ІІ : За збірку „Інкрустації” присуджена одна з найпрекрасніших премій - премія Петрарки, титана Італійського Відродження. У дипломі зазначається „Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко”, не українській, а світовій, бо справжня поезія звісно ж належить світові.
1999р. Ліна Костенко видає історичний роман у віршах „ Берестечко” – про найбільшу трагедію в українській історії – битву під Берестечком. 1998 р. у Торонто світовий конгрес українців нагородив Ліну Василівну найвищою своєю відзнакою – медаллю святого Володимира. Навесні 2000 року поетеса стала першим лауреатом міжнародної літературно-мистецької премії ім.. Олени Теліги. Та найбільшою нагородою для поета є любов його народу.
Л.К. : Поезія - це свято, як любов.
О, то не є розмова побутова!
І то не є дзвінкий асортимент
Метафор, слів, - на користь чи в догоду
А що не знаю. Я лиш інструмент,
В якому плачуть сни мого народу
Ведуча І : У Ліни Костенко є:
Вірші – квіти
Вірші – дуби
Є іграшкові вірші
Є рани.
Є повелителі і раби
і вірші є – каторжани.
Крізь мури в’язниць,
По тернах лихоліть –
Ідуть, ідуть по етапу століть.
Вірші – квіти. Це вірші, без яких неможливо уявити поезію і Ліни Костенко вже не уявити українську літературу.
Двори стоять у хуртовині айстр,
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас!
Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина –
То музика нагадує про Вас,
То раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час
І Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовинні айстр
Яка сумна й красива хуртовина.
Ведуча ІІ : Симфонія кохання у творчій палітрі поетеси – ніби „Золоте пташеня” поетичного саду Ліни Костенко сама встановлює найвищу планку почуттів, які можуть здолати лише Антеї духу, освячені небесами люди.
І день і ніч, і мить, і вічність,
І тиша, і дев’ятий вал –
Твоїх очей магічна ніжність
І губ розплавлений метал.
В ніч високосного притулку –
Коли йде обертом земля
ти до плеча мене притулиш
безсмертним рухом скрипаля.
Читець : Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
Не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
І не приспи для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
Важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
Не розміняй на спотички доріг,
Бо кості перевернуться в гробницях
Гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
І від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
Та що поробиш, - тільки до воріт.
А там, , а там ... жорстокий клекіт бою
І дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою
Бери мене в свої блаженні сни.
Ведуча ІІ : Лірична героїня інтимних віршів Ліни Костенко така ніжна, жіноча, і так їй хочеться любові крилатої, високої, яка б „ чолом сягала неба”. Та в житті вирують драми, болі, муки і печалі. Кохання в ліриці Ліни Костенко – це свято... Полон.... Шаленство... Сон... Чаклунство... Це самозреченість і вічність, втіха і смуток, це беззахисність і сила, це безмежжя ніжності.
Л.К.: Це казка днів – вона була недовгою
Це світлий сон – пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! –
Воно лишилось на усе життя.
Читець : Осінній день березами почавсь
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час
Але про це не треба говорити.
Ти прийдеш знов. Ми будемо на „Ви”
Чи ж неповторне можна повторити?
В моїх очах свій сум перепливи.
Але про це не треба говорити.
Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо творити.
Я вас люблю, о як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити.
Ведуча І : Не завжди Україні випадало мати поетів, рівних епохам. Не тільки епохам, у які вони жили, а й тим, які грядуть. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка... Цю велику трійцю національних месій продовжила наша сучасниця Ліна Костенко. Вона вивела нашу літературу на світову орбіту, давши їй нову якість, відкривши для Європи, Америки і всього світу нові теми, образи, трагедії і гармонії, властиві українській землі.
На музичному фоні : Хай буде легко. Дотиком пера
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ – березова кора
По чорних днях побілена десь звідтам
Хай буде світло. Спогадом про Вас.
Хай буде світло. Спогадом прадавнім.
Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами,
Хай буде легко. Ніби був то сон.
Що ледь торкнувся пам’яті вустами.
Ведуча І : Одного разу на прес-конференції Ліна Костенко нагадала, що поклик письменника – писати. А останнім часом вона мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а „малювати птиць срібним олівцем на лляному полотні”. Слова поета. Так і має бути. Адже через багато літ, коли буремна сучасність стане далекою історією, не знайоме нам покоління нащадків шукатиме на полотні світової літератури і української зокрема саме тих витончених срібних малюнків, писаних великим люблячим серцем, відчитуватиме слова любові, яка в усі часи, в усі епохи є сутністю поета.
Л.К. : Я дерево, я сніг, я все, що я люблю,
І може, це і є моя найвища сутність.
Ведуча І : Сьогодні ми признались в любові Ліні Василівні – Берегині нашої духовності. Бажаємо їй міцного здоров’я, творчого натхнення. І нових мистецьких звершень. Дякуємо всім учасникам свята. А Вам шановні наші глядачі, велика наша подяка за тепло, увагу і сердечність, яку ми відчували протягом вечора. Бажаємо вам ніколи не розлучатися з поезією Ліни Костенко , неповторною, мудро і пристрасною.
Година спілкування на тему:
„Щастя. Як ми його розуміємо?“
Мета: допомогти учням зрозуміти складну філософську категорію „щастя“, дати можливість упевнитися їм, що досягнення щастя залежить від їхніх особистих зусиль, виховати людяність, працьовитість.
ЩАСТЯ
Щастя – це вічна дорога земна,
Щастя – це літо, зима і весна,
Щастя – це сонце, злива і сніг,
Щастя – це пісню ділити на всіх,
Щастя – це віра в добро і любов,
Щастя – це музика вільних дібров,
Щастя – це друзі і рідний твій дім.
Щастя – це світ, подарований всім.
Сьогодні ми проведемо диспут на тему: „Щастя. Як ми його розуміємо?“ Чому я обрала саме таку тему? Насамперед тому, що, мабуть, немає такої людини серед нас, яка б не хотіла бути щасливою. Але чи всі знають, як цього досягти. Тож спробуємо з’ясувати що таке щастя, висловимо свої думки, а також дізнаємося, що потрібно для того, щоб бути щасливим.
Як часто нам хочеться, щоб життя нагадувало відео кліп, кінофільм, улюблену книгу, де на долю героїв випадає удача й кохання, багатство.
Як ви думаєте, як виникло слово щастя? Розібратися у цьому питанні нам допоможе мовознавець…
Учень. Як зауважує мовознавець Галина Яворська, значення слова „щастя“ вторинне. Це слово праслов’янське, воно зберігається зараз у східнослов’янських та західнослов’янських мовах. Наука свідчить, що спочатку у слова щастя був префікс сь, який колись, вірогідно, мав значення „хороший, гарний“, і корінь част, той самий, що в словах частина, частка, частувати. Отже, щастя – це „хороша частина“.
Частина від чого? Мабуть, від спільного добра – майна, їжі, тобто того, що забезпечує саме існування людини. Вважається, що таке „щастя“, залежить від дії непідвладних людині сил, від того яка в неї доля. До речі, доля – це теж частина, результат розподілу ( доля пов’язана з словом ділити). А вже потім це слово почало вживатися і в значенні сили, що визначає перебіг людського життя. Загалом доля за народними уявленнями – це вже щось незмінне, таке, що надається кожній людині при народженні, а щастя – це вже більшою мірою справа випадку. Про це свідчать такі вислови, як „Щасливому – щастя“, „Кому щастя, тому й доля“ або: „Кому щастя, тому й півень несеться“.
У тому, як вживається щастя, відбивається уявлення про те, що добробут та успіх часом залежать від сил мінливих та примхливих. У давніх римлян схожі уявлення були персоніфіковані в образі богині долі – Фортуни. У слов’ян таке мінливе щастя не уособлювалося, але схоже поняття існувало. „Щастя, мов трясця, кого схоче, того й нападе“.
„Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед собою!“
Такі побажання, так само, як звичні побажання щастя й здоров’я, виконують магічну функцію: сказані слова мають реалізуватися. Звичайно, давні ритуали в сучасному житті, особливо міському, втратили свою цілісність, але навіть, що лишилося, і передусім словесні формули-побажання, зберігають свою основну функцію – сприяти ладові проти безладдя, гармонії та щастю в усіх розуміннях проти хаосу та розпаду.
А як же пояснюють слово щастя словники?…
Щастя – це стан цілковитого задоволення життям; вияв радості від спілкування з рідними, близькими; успіх, удача. (Тлумачний словник української мови).
Щастя – поняття моральної свідомості, що позначає стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, здійсненням свого людського призначення. (Український педагогічний словник).
Щастя – благополуччя, земна благодать, бажання жити без горя, смутку, тривоги, спокій і задоволення взагалі, усе бажане, усе те, що заспокоює і задовольняє людину, за переконаннями, смаками і звичками її. (Словник Даля).
Ви, мабуть, чули про «гормони щастя». Що ж це таке?
Учениця. У нашому головному мозку виробляються ендорфіни – „гормони щастя“. Ендорфіни з’єднуються з оплатними рецепторами, що є в нашому організмі і полегшують проведення нервового імпульсу, який „біжить“ в „центр задоволення“. Збудження цього нервового центру дає нам відчуття легкості, радості і бадьорості. Допитливі учені, що займалися дослідженням „гормонів щастя“ в 70-их роках, покладали величезні надії на їх штучні аналоги. Але всі досліди виявилися невдалими: річ у тому, що звикання до цих речовин виникало набагато швидше, ніж, наприклад, до героїну. Тому небезпечні дослідження були припинені. Проте наука визнає набагато більш нешкідливі способи „ощасливлення“ людства. Всі вони ґрунтуються не на введення ендорфінів ззовні, а на посиленні їх синтезу в нашому організмі. Найпростішим способом підвищення концентрації ендорфінів є поїдання шоколаду. Шоколад – це відмінний антидепресант. Він стимулює викид ендорфінів, які покращують настрій і підтримують тонус організму. За даними істориків, видана заміж за Людовика ХІІІ, дочка іспанського короля Ганна Австрійська використовувала привезений з батьківщини шоколад як рятівний засіб від самотності і ностальгії.
Тож давайте почнемо нашу виховну годину із збільшення „гормонів щастя“ в нашому організмі – з’їмо шоколадну цукерочку.
Але всі, без винятку, хочуть бути щасливими. А що говорять про щастя повір'я? Інколи бачимо, що люди дарують один одному різні сувеніри-талісмани на щастя. А ще кажуть, хто знайде підкову, той буде щасливим. Підкова на щастя. Звідки ж походить цей вислів? Чому знайдена підкова приносить щастя?
Учень. Підковувати коней почали ще до нової ери і робили це спочатку заради краси: були підкови із золота або срібла. Під час бігу коні легко губили „взуванку“, і підкова дійсно була дорогою знахідкою. Тим більше, що привілейовані знатні люди (аристократи) вважали принизливим піднімати підкову з шляху.
Учень. Розповідають, що англійський дипломат XVII століття лорд Кастлей, вихваляючись своєю заможністю, наказав прикріплювати до копит власних коней підкови із срібла на „живу нитку“, аби вони швидше губилися. Серед слуг лорда був коваль, який швидко набивав нову підкову, щоб невдовзі кінь загубив і її.
Як витлумачено поняття «щастя» в прислів’ях та приказках?
Щастя без розуму - торбина дірява.
Кому щастя, тому й доля.
Кому щастя, тому й півень несеться.
Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий.
Аби щастя, а розум буде.
В щасті не без ворога.
З щастям по гриби ходити, з щастям рибу бродити, а без щастя нігде, ані за поріг.
На чуже щастя не впасти.
А тепер послухаємо, що сказали про щастя видатні люди:
Щастя – це трикутник, а в нім три сторони: віра, надія, любов.
Богдан-Ігор Антонич
В житті існує тільки одне щастя – кохати і бути коханою.
Жорж Санд
…до щастя дорога веде через річку – та річка із крові та трішки із сліз, але ти не бійся. Не втопишся. Лізь.
Василь Симоненко
Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих.
Григорій Сковорода
Не ганяйся за щастям: воно завжди в тобі самому.
Піфагор
Насолоджуватися щастям – велике благо, мати можливість давати його іншим – благо ще більше.
Френсіс Бекон
В погоні за щастям іноді потрібно просто зупинитися і бути щасливим.
Дейл Карнегі
Щасливий той, хто щасливий у себе вдома.
Лев Толстой
Щастя дається тому, хто багато працює.
Леонардо да Вінчі
Дбаючи про щастя інших, ми знаходимо своє власне.
Платон
Найпрекрасніші і водночас найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.
В.Сухомлинський
Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою.
Сенека
Щасливий, кому вдалося знайти щасливе життя, але щасливіший, хто вміє користуватися ним.
Григорій Сковорода
Щастя – не слово, не гроші – все це минає,
Щастя – це друзі хороші, шана людська.
О. Підсуха
Щастя особистості поза суспільством неможливе, як неможливе життя рослини, висмикнутої з ґрунту й кинутої в неродючий пісок.
О.Толстой
Скільки людей, стільки й оцінок щастя. Бо воно нестабільне, нетривке: нині таке, а завтра зовсім інше. Щастя – це відчуття комфорту в дану хвилину. Якщо вмієш робити цю хвилину довшою – ти щаслива людина.
Щастя – як здоров’я: якщо його не помічаєш, значить воно є.
Іван Тургенєв
Як мені даровано багато, скільки в мене щастя, чорт візьми! – на землі сміятись і страждати, жити і любить поміж людьми!
В.Симоненко
Є два бажання, здійснення яких може скласти істинне щастя людини – бути корисним і мати спокійну совість. Л.Толстой
Джерело щастя – сім’я.
А. Макаренко
А як розумієте щастя ви? Чи згодні ви з тим, про що говорять Сенека, Платон, Сковорода, Сухомлинський та інші?
Учні висловлюють свої думки про щастя…
Кожен уявляє своє щастя по-різному:
Для одних – це почесті, хвала,
А для інших щастя – у багатстві,
Бідність для таких людей – біда.
Хворим щастя бачиться в здоров’ї.
Кожен, хто згубив його, жалкує.
Мати за одужанням дитини
Власного життя не пошкодує.
В’язень мріє про жадану волю.
Одинокого гнітить біль самоти.
Важко, мабуть, на усій планеті
Повністю щасливого знайти.
Під загальний заголовок «щастя»
Безліч можна віднести речей.
І, можливо, стільки його видів,
Скільки на Землі живе людей.
У кожної людини своє поняття, що таке щастя, що потрібно для того, щоб бути щасливим. Більшість виділяють три складові щастя: багатство ( гроші, достаток), здоров’я ( своє та рідних) і кохання.
Зараз ми дізнаємося про пріоритети нашого класу. На попередній виховній годині ми провели анкетування «Для мене щастя це…». Вам потрібно було визначитися, що для вашого щастя є на першому місці, що – на другому і третьому.
На І місці – сімейний добробут,
на ІІ місці – здоров’я,
на ІІІ місці – духовне багатство.
А тепер давайте підслухаємо розмову подорожніх про справжнє щастя, яка допоможе нам розібратися із цим складним питанням.
Інсценізація за твором Г. Сковороди «Розмова подорожніх про справжнє щастя»
Дійові особи. Яків, Афанасій, Григорій.
Афанасій. Люди в житті своєму працюють, а для чого — й самі не знають. Якщо подумати, то всім людським починанням, скільки б їх не було, один кінець - радість серця. Для неї ми вибираємо друзів, домагаємося великих посад, вишукуємо різні наїдки, різну музику, влаштовуємо концерти, садимо сади. Словом, різними способами, які тільки можуть бути, стараємося веселити душу свою.
Яків. Однак я чув, що ніде немає більше забав і веселощів, як у Парижі й Венеції.
Афанасій. Вірно, там їх багато. Але поки ти нам їх із Венеції привезеш, то ми помремо з нудьги.
Григорій [заходить). Перестаньте брехати, любі мої приятелі, високі посади, велике місце, різні ігри і гуляння. Усі ваші затії не зможуть розвеселити душу і вгамувати нудьгу. Одне те, якщо дізнатися, в чому справжнє щастя людини і здобути його.
Афанасій. Правда, ми народилися для справжнього щастя і прагнемо до нього, а життя наше є шлях, як ріка, текучий.
Яків. Я довго шукаю щастя, але знайти його не можу.
Григорій. Якщо ви справді хочете знайти його, то скажіть, що для людини найкраще?
Яків. Краще те, що вище, а вище — всьому голова і кінець.
Григорій. А чого ви собі в житті найбільше бажаєте?
Афанасій. Я хотів би стати людиною високопосадовою, щоб мої підлеглі були міцні, добрі, щоб у мене був будинок, як у Венеції, сад, як у Флоренції, щоб був я розумним і вченим, благородним і багатим.
Григорій. Шкода, що в тебе такі безглузді бажання. Ти з твоїми мріями схожий на дерево, яке бажає в один час бути і дубом, і кленом, і липою, і березою... Але милостива мати-природа краще знає, що нам потрібно. Бачу, що не зможемо знайти щастя.
Яків. Чому?
Афанасій. Чому ж?
Григорій. Тому, що не розуміємо, що воно таке. Для того, щоб бути щасливим, не треба їздити за моря, колінкувати перед сильними світу сього. Шукаємо щастя по країнах, століттями, а воно є завжди і всюди, як риба у воді, так ми в ньому, а воно коло нас шукає нас самих. Немає його ніде, тому що воно є всюди. Воно подібне до сонячного сяйва: відкрий тільки вхід йому в душу свою. Воно завжди штовхає в стіну твою, шукає проходу і не знаходить, а твоє серце темне й невеселе. І ти маєш пізнати себе і здобути його.
Як ви думаєте, чому в різних людей різне розуміння щастя?
( Поняття щастя стосується духовного світу людини. А скільки людей – стільки світів. Тож зрозуміло, що кожен витлумачуватиме щастя по-своєму. Для когось – це задоволення, втіха; для когось – добробут. Хтось щастя розуміє як удачу, талан. Для інших щастя – це радість.
Оскільки кожна людина живе своїм життям, то й відчуття втіхи від нього в кожного своє. Саме тому й найзагальніші рекомендації як жити, щоб досягти щастя, є дуже умовними.)
І в минулому чимало мудрих людей прагнули збагнути, що таке щастя. Давайте прислухаємося до їх роздумів. Вони допоможуть нам знайти свою відповідь на це питання.
Джерело щастя – сім’я.
А.Макаренко
Чи погоджуєтесь ви з цією думкою?
( Найкращою підтримкою є хороша атмосфера у сім’ї , добрі стосунки з друзями. Підтримка близьких допомагає долати труднощі, що, можливо, не під силу для самотньої людини. Присутність близьких нам людей посилює відчуття задоволення. Прекрасні хвилини, пережиті разом з близькою нам людиною, вдвічі прекрасніші чи щасливіші.)
Чи згодні ви з думкою Жорж Санд: „У житті існує тільки одне щастя – кохати і бути коханою“?
Чи можна розуміти цей вислів так: поки не зустрів кохання – ти нещасна людина?
А якщо людина кохає без взаємності, її теж можна вважати щасливою?
(Кохання змінює людину на краще, дарує їй нові чудові відчуття, мрії. У коханні споріднюються душі двох людей. І навіть нерозділене кохання прекрасне вже тим, що людина відкриває для себе красу іншої особистості.)
Чи можна бути щасливою людиною, у якої є абсолютно все, про що тільки можна мріяти, але немає любові і добра в душі?
Давайте поміркуємо над словами Леонардо да Вінчі : „Щастя дається тому, хто багато працює“.
Чи може праця зробити людину щасливою?
( Щасливою людину робить зовсім не престижна або творча робота як така, а перед усім та, в яку людина вкладає свою душу, від якої отримує задоволення.)
Якщо людина не любить свою роботу – вона нещаслива?
Тільки від нас залежить, як використати можливості, що надає нам життя. Крилата мудрість учить: „Щасливий випадок допоможе тільки тому, хто добре підготовлений до нього“.
Як можна зрозуміти ці слова?
Уявімо собі двох юнаків з однаковою освітою і кваліфікацією, які прийшли працювати на підприємство. Один з них багато років вивчав іноземні мови, а другий вважав це зайвим. Коли на підприємство приїжджали закордонні замовники, керівництво використовувало добре знання мов першого з юнаків, запрошувало його на переговори. І коли одного дня виникла потреба послати фахівця із знанням іноземних мов на тимчасову роботу за кордон, перший , незважаючи на молодий вік, був обраний.
Чи міг другий вважати, що його колезі пощастило, а йому ні? Адже цією доброю нагодою міг скористатися тільки той, хто був до неї готовий.
Постійна робота над самим собою може принести щастя. Перемога над власними недоліками – найсолодша, адже людина таким чином відчуває себе вільною і сильною морально. Отже, робота над самим собою, відчуття власної значимості – в цих факторах теж міститься щастя.
Рекомендації щодо розширення можливостей відчути щастя містяться у творах філософа і логіка Бертрана Рассела. «Той, кому подобається спостерігати футбольний матч, має щось більше, ніж, той, кому футбол нічого не говорить. Тому, хто любить читати, краще, ніж тому, хто не читає, і тут різниця ще більша, бо в житті значно більше можливостей читати, ніж дивитися футбол. Чим більше речей цікавить людину, тим більше в неї можливостей для щастя, і тим менше вважає іграшкою в руках долі. Бо коли в неї не виходить якась справа, вона може взятися за іншу. Життя занадто коротке, щоб людина могла займатися занадто багатьма речами, аби змістовно заповнити його».
Як ви думаєте, кому ця порада принесе користь?
(Мабуть, ця думка принесе користь тому, хто часто нудьгує і кому здається, що люди навколо нього більш задоволені життям, ніж він. Хай у вас буде багато інтересів і життя даватиме вам насолоду. І якщо настане момент, коли ваші зусилля в певній справі не приведуть до успіху, інші захоплення не дадуть вам відчути себе нещасними.)
Спробуйте спростувати або підтвердити висловлювання:
Щастя – не слово, не гроші – все це минає,
Щастя – це друзі хороші, шана людська.
О.Підсуха
Чи може людина бути щасливою без грошей і нещасною з купою грошей?
Жити в постійному стресі за своє багатство: згорить, вкрадуть, згниє…
Хіба цей страх може бути сумісним із щастям?
У Сомерсета Моєма є вислів: «Гроші – це шосте відчуття, без якого людина не може в достатній мірі скористатись рештою п’ятьма».
Отже, гроші – найнеобхідніша для щастя річ. Так, гроші у житті дуже важливі, але зробити людину щасливою вони не можуть.
„Щастя і нещастя приходять з нашої вини“, - вважав китайський філософ Мен Цзи.
Чи вірить у це твердження хтось із нас?
(Воно у більшості випадків справедливе. Хоча ми називаємо щастям приємні, а горем – неприємні події людського життя, та в дійсності людина сама є творцем свого щастя. Каліцтво, викликане необережною їздою на мотоциклі чи автомобілі, - це нещастя, в якому винна сама людина.)
Чи завжди здійснене бажання приносить людині справжнє щастя?
Як ви думаєте, що необхідно для вашого щастя? Здійснення яких бажань принесе вам радість і щастя?
А тепер давайте подумаємо над тим, хто може бути щасливим:
1.Той, хто любить людей, хто дбає про них.
2.Той, хто має мету і домагається її.
3.Хто вірить у щастя.
4.Хто займається улюбленою справою.
Чи можете ви стати творцями свого щастя? Що для цього треба?
Давайте складемо поради, використовуючи вислови видатних людей та ваші особисті думки, як стати щасливими.
Щоб стати щасливими, ми маємо:
1. По-доброму ставитись до інших, завжди бути готовим допомогти людині, яка потребує твого співчуття, поради або допомоги.
2. Будь-яку працю перетворювати на творчість.
3. Пам’ятати, що гроші важлива складова твого життя, але не головна..
4. Дарувати щастя людині, яку любиш і цінувати її щире ставлення до тебе.
5. Постійно працювати над вдосконаленням власної особистості.
6. Сприймати життя оптимістично.
Яким символом-малюнком можна передати уявлення про щастя?
(Кожна група захищає свій малюнок, за допомогою приказки, вірша, пісні)
Учитель. І я думаю вам цікаво було б почути дані Київського міжнародного інституту соціології, який досліджував питання „Хто щасливий в Україні?“
Виступ учениці…(Додаток 1)
Учитель. Кожен з вас має право на своє уявлення про щастя. Але я думаю, що ви дійшли переконання, що щастя не існує незалежно від нас, а передумови задоволення і щастя лежать у вас самих, у ваших зусиллях. Зрозумівши, що без власних зусиль ви не зможете досягти ні успіхів, ні задоволення та щастя,, ви зробите перший крок до здійснення ваших прагнень. Той, хто не зрозумів цього, все життя чекатиме хвилини, коли доля подарує йому щастя, замість того, щоб зосередити всі зусилля на досягненні якоїсь мети і досягти її. Ви ніколи не станете гарними перекладачами, якщо не присвятите багато годин щоденним заняттям з анг. мови. Аналізуйте свої успіхи і невдачі, з’ясуйте, що вам вдалося добре, а що ні. Шукайте свої помилки, щоб уникнути їх в майбутньому. Люди майже щодня думають про неприємні речі, турботи, тривоги і рідко, згадують про те, що їм вдалося, що хорошого приніс їм цей день. Де вже там думати про щастя. Поміркуйте про це.
Мабуть, варто щодня хоча б кілька хвилин думати про те, що все добре, ви і ваша сім’я здорові, ви вчитеся, що сьогодні вам вдалося зробити якісь справи і , можливо, ви одержали якусь насолоду. Психологи стверджують: якщо ви відчуваєте щось приємне або думаєте про нього, то думки про неприємне відійдуть на другий план. Найнещасніший з усіх людей той, хто постійно думає про свої кривди, нещастя. Перевірте себе, чи не властива вам це помилка. Чи не тягнете ви за собою сумне минуле замість того, щоб жити сьогоднішнім днем і радіти навіть дрібницям?
Я бажаю вам досягти справжнього людського щастя. Хай кожному з вас воно усміхнеться. Будьте щасливі!
Як сонце з-за хмар виглядає,
Так щастя в житті нам сіяє.
Як птах в височінь свої крила здіймає,
Душі так політ до небес аж сягає.
Як квітка пелюстки свої розкриває,
У щасті людина себе почуває.
Як древо життя, розростається щастя,
В цей час забуває людина нещастя.
Де річка життя пропливає далеко,
Вісником щастя стануть лелеки.
Тепер будемо довго те щастя шукати,
В лісах, болотах і на луках блукати.
Але ж озирнемось навкруги, по колу,
Згадаймо, що щастя завжди є довкола.
Забудемо про горе, про лихо, образи,
І щастя в душі прокинеться зразу.
Анна Ярема
Додаток 1.
Щастя по-українськи: родина, дім, кохання…
Половина жителів України вважають себе щасливими. А найщасливіші в країні – молоді одружені чоловіки з середньою освітою.
Якщо вірити даним Київського міжнародного інституту соціології, який досліджував питання: „Хто щасливий в Україні“, то портрет українського щасливця має бути таким:
„Молодий (до 30 років) міський житель, у якого за плечима середня освіта. Він працює, має середній рівень матеріальних статків. Зазвичай це одружена людина“.
Дослідження КМІСУ засвідчило, що 23% наших співгромадян упевнено назвали себе щасливими людьми. А ще 29% - радше щасливими, ніж ні. До слова, 2001 року таких людей було лише 38%. Однак навіть у найближчих сусідів України щастя більше. У Польщі та Туреччині цей показник перевищує 80% (згідно з даними міжнародного дослідження «World Values Survey» за аналогічний період). Вищий, ніж в Україні, він і в Угорщині, і навіть у Грузії. Щоправда. Більш нещасливі люди в Молдові.
Соціологи стверджують, що найважливіші складові щастя по-українськи – родина й особисте та – увага! - інтимне життя. Далі – здоров’я та рівень матеріальної забезпеченості. Проте, як із подивом відзначають у КМІСІ, в Україні, на відміну від інших країн, робота немає великого впливу на рівень щастя – це всього-на-всього дев’яте місце за пріоритетністю. Можливо, припускають дослідники, винагорода за роботу в нашій країні не відповідає вкладеним в неї зусиллям та рівню соціальних потреб. Тому й на умови праці та зарплатню українці не надто зважають, коли оцінюють себе у цьому бутті.
2000 року британський учений Адріан Уайт з університету Лестера спробував визначити найбільш щасливі і нещасливі країни у світі. Проаналізувавши відповіді 80 тисяч осіб з 178 країн і сотні досліджень міжнародних організацій, зокрема ООН та Всесвітньої організації охорони здоров’я, Уайт створив Всесвітню карту щастя. Отож, найщасливішими країнами є Данія, Швейцарія, Австрія, Ісландія та Багамські острови. Найбільш нещасливими – Бурунді, Зімбабве та Конго. А в останній п’ятірці серед найменш щасливих, крім країн Африки, виявилися Молдова ( 175 місце) та … Україна (174-те).
,
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ
УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
(для загальноосвітніх навчальних закладів
з поглибленим вивченням української мови)
Календарно-тематичне планування уроків української мови у 8-9 класах складено за програмою „Українська мова. 8-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій гуманітарного профілю” (укладачі С.О. Караман, О.В. Караман, М.Я. Плющ, В.І. Тихоша”).
8 КЛАС
№ з/п
|
Дата
|
Тема уроку
|
Примітки
|
Вступ
| |||
1
|
Розвиток української мови.
| ||
2
|
Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу. Мовні норми. Мовленнєві помилки
| ||
3
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 1. Повторення вивченого про мовлення, стилі і типи мовлення.
| ||
4
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 2. Навчальне аудіювання текстів, що належать до різних стилів і типів мовлення.
| ||
Повторення й узагальнення вивченого
| |||
5
|
Розділи науки про мову та її мовні одиниці.
| ||
6
|
Самостійні частини мови, їхнє значення, морфологічні ознаки й синтаксична роль. Службові частини мови. Вигук.
| ||
7-8
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 3-4. Складання діалогів на основі самостійно дібраних запитань.
| ||
9
|
Відмінювання іменників і прикметників. Ступені порівняння прикметників.
| ||
10
|
Граматичні зв’язки числівників з іменниками. Орфограми в числівниках і займенниках.
| ||
11
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 5. Повторення вивченого про текст. Визначення теми, основної думки тексту.
| ||
12
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 6. Виразне читання вголос художніх, наукових, публіцистичних, офіційно-ділових текстів.
| ||
13
|
Дієвідмінювання дієслів. Написання особових закінчень дієслів.
| ||
14
|
Способи творення і правопис прислівників.
| ||
15
|
Контрольний диктант. Контрольне аудіювання тексту публіцистичного стилю
| ||
Синтаксис і пунктуація
| |||
16
|
Синтаксис української мови як учення про будову речень і словосполучень. Основні одиниці синтаксису – словосполучення й речення.
| ||
17
|
Пунктуація як учення про систему правил уживання розділових знаків у тексті.
| ||
18
|
Поняття пунктограми. Типи пунктограм.
| ||
19
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 7. Особливості побудови опису місцевості.
| ||
20-21
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 8-9. Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, міста) на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.
| ||
Словосполучення й речення
| |||
22
|
Словосполучення, його основні ознаки. Синтаксичні, лексичні та фразеологічні словосполучення.
| ||
23
|
Будова словосполучень. Смислові відношення в словосполученні.
| ||
24
|
Типи синтаксичних словосполучень за вираженням головного слова. Лексична і граматична сполучуваність слів.
| ||
25
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 10. Усний стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі.
| ||
26
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 11. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі.
| ||
27
|
Сурядний і підрядний зв’язки слів. Типи підрядного зв’язку: узгодження, керування, прилягання.
| ||
28
|
Прийменникові і безприйменникові словосполучення. Синонімічність словосполучень різних типів та сполучень і слів.
| ||
29
|
Тематична контрольна робота № 1. Контрольний тест.
| ||
30
|
Речення як комунікативна одиниця. Основні ознаки речення: предикативність, інтонаційна і смислова завершеність, модальність.
| ||
31
|
Типи речень за метою висловлювання, їх інтонаційні і структурні особливості.
| ||
32-33
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 12-13. Письмовий докладний переказ тексту публіцистичного стилю.
| ||
34
|
Риторично-питальні, власне питальні, питально-спонукальні речення.
| ||
35
|
Загальнозаперечні і частковозаперечні речення.
| ||
36
|
Окличні речення: розповідно-окличні, питально-окличні, спонукально-окличні.
| ||
37-38
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 14-15. Контрольний письмовий докладний переказ тексту художнього стилю.
| ||
39
|
Поширені і непоширені речення.
| ||
40
|
Прості і складні речення. Порядок слів у простому речення. Інверсія. Логічний наголос.
| ||
41
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 16. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне, критичне (практично).
| ||
42
|
Поняття про активний і пасивний зворот. Синоніміка активних і пасивних зворотів.
| ||
43
|
Тематична контрольна робота № 2. Контрольний тест.
| ||
Просте речення
| |||
44
|
Структурні особливості простого речення. Двоскладні й односкладні речення.
| ||
Двоскладне просте речення. Головні і другорядні члени речення
| |||
45
|
Підмет як головний член речення. Поняття про складений підмет.
| ||
46
|
Способи вираження підмета.
| ||
47
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 17. Усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії (культури) в науковому стилі.
| ||
48
|
Присудок як головний член речення. Простий присудок, його вираження.
| ||
49
|
Складений присудок. Іменний складений присудок, способи його вираження. Форми іменної частини складеного присудка.
| ||
50-51
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 18-19. Письмовий вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам’ятки історії (культури) в публіцистичному стилі.
| ||
52
|
Тире між підметом і присудком.
| ||
53
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 20. Вивчальне читання мовчки (практично).
| ||
54
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 21. Жанри мовлення: оповідання, повідомлення, тематичні виписки, конспект прочитаного, протокол, особливості побудови їх.
| ||
55
|
Дієслівний складений присудок, способи його вираження.
| ||
56
|
Зв’язок простого і складеного присудка з підметом.
| ||
57
|
Складний присудок.
| ||
58
|
Тематична контрольна робота № 3. Контрольний тест. Контрольне читання мовчки тексту публіцистичного стилю.
| ||
59
|
Додаток. Придієслівні й приіменні додатки.
| ||
60
|
Прямі й непрямі додатки. Способи вираження їх.
| ||
61-62
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 22-23. Тематичні виписки як спосіб засвоєння почутого і прочитаного.
| ||
63
|
Означення узгоджені й неузгоджені. Способи вираження їх.
| ||
64
|
Розрізнення неузгоджених означень і при іменних додатків.
| ||
65
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 24. Усний твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему.
| ||
66
|
Прикладка як різновид означення. Місце прикладки при означуваному слові.
| ||
67
|
Дефіс при непоширеній прикладці. Прикладки, що беруться в лапки.
| ||
68-69
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 25-26. Контрольний письмовий твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему.
| ||
70
|
Типи обставин за значенням. Способи вираження їх.
| ||
71
|
Порівняльний зворот. Виділення порівняльних зворотів комами.
| ||
72
|
Тематична контрольна робота № 4. Контрольний тест.
| ||
Односкладне просте речення
| |||
73
|
Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком.
| ||
74
|
Означено-особові й узагальнено-особові речення, вираження головного члена в них.
| ||
75
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 27. Ділові папери. Протокол.
| ||
76
|
Безособові речення, вираження головного члена в них.
| ||
77
|
Інфінітивні речення, вираження головного члена в них.
| ||
78-79
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 28-29. Конспектування як різновид стислого переказу прочитаного науково-навчального тексту.
| ||
80
|
Односкладні речення з головним членом, співвідносним із підметом.
| ||
81
|
Розрізнення називних речень і двоскладних з іменним складеним присудком, вираженим прикметником.
| ||
82
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 30. Усний твір-роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі.
| ||
83
|
Поширені й непоширені односкладні речення.
| ||
Неповне речення
| |||
84
|
Повні й неповні речення. Односкладні повні і неповні двоскладні речення. Умови вживання неповних речень.
| ||
85
|
Тире в неповних реченнях. Еліптичні речення. Поняття про слова-речення.
| ||
86-87
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 31-32. Письмовий твір-роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі.
| ||
88
|
Тематична контрольна робота № 5. Контрольний тест.
| ||
Речення з однорідними членами
| |||
89
|
Однорідні члени речення. Поширені й непоширені однорідні члени.
| ||
90
|
Інтонація і сполучники сурядності (єднальні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) в реченнях з однорідним членами.
| ||
91
|
Однорідні члени речення із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком.
| ||
92
|
Кома між однорідними членами.
| ||
93
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 33. Усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю (на основі прослуханих радіо- і телепередач).
| ||
94
|
Речення з кількома рядами однорідних членів.
| ||
95
|
Однорідні означення, їх відмінність від неоднорідних.
| ||
96-97
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 34-35. Контрольний письмовий докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням.
| ||
98
|
Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Синтаксична роль узагальнювальних слів.
| ||
99
|
Двокрапка і тире в реченнях із узагальнювальними словами при однорідних членах реченнях.
| ||
100
|
Тематична контрольна робота № 6. Контрольний тест.
| ||
Речення із звертаннями, вставними словами,
словосполученнями, реченнями
| |||
101
|
Звертання поширені і непоширені. Способи вираження звертання.
| ||
102
|
Інтонація речень із звертаннями. Риторичні звертання.
| ||
103
|
Розділові знаки при звертанні.
| ||
104
|
Поняття про вокативні речення.
| ||
105
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 36. Особливості побудови оповідання на основі почутого (з обрамленням).
| ||
106-107
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 37-38. Письмовий твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням).
| ||
108
|
Вставні слова, словосполучення й речення. Інтонація речень із вставними словами.
| ||
109
|
Типи вставних слів.
| ||
110
|
Функції вставних слів, словосполучень і речень.
| ||
111
|
Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях.
| ||
112
|
Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях і реченнях. Система тренувальних вправ.
| ||
113
|
Тематична контрольна робота № 7. Контрольний тест. Контрольне критичне аудіювання науково-навчального тексту.
| ||
Речення з відокремленими членами
| |||
114
|
Поняття про відокремлення. Основні умови відокремлення другорядних членів речення.
| ||
115
|
Відокремлені узгоджені означення. Розділові знаки при відокремлених означеннях.
| ||
116
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 39. Особливості побудови пам’ятки культури та історії.
| ||
117
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 40. Усний твір-опис пам’ятки культури та історії на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.
| ||
118
|
Поширене відокремлене означення, виражене дієприкметниковим або прикметниковим звором.
| ||
119
|
Неузгоджені відокремлені означення.
| ||
120-121
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 41-42. Контрольний письмовий твір-опис пам’ятки культури та історії на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі.
| ||
122
|
Відокремлена прикладка як особлива форма означення.
| ||
123
|
Вираження поширених і непоширених відокремлених прикладок.
| ||
124
|
Розділові знаки при відокремлених прикладках.
| ||
125
|
Тематична контрольна робота № 8. Контрольний тест.
| ||
126
|
Відокремлення додатків із словами крім, окрім, за винятком.
| ||
127
|
Відокремлені обставини.
| ||
128
|
Способи вираження поширених і непоширених відокремлених обставин.
| ||
129
|
Поширена відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом.
| ||
130
|
Розділові знаки при відокремлених обставинах.
| ||
131-132
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 43-44. Письмовий твір-роздум з елементами аналізу художнього твору.
| ||
133
|
Уточнювальні слова і словосполучення. Способи вираження й синтаксична роль їх.
| ||
134
|
Розділові знаки при уточнювальних словах і словосполученнях.
| ||
135
|
Контрольний диктант. Контрольне читання мовчки тексту наукового стилю.
| ||
Повторення наприкінці року
| |||
136
|
Синтаксичний розбір різних видів простого речення.
| ||
137-138
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 45-46. Складання діалогів, що містять розповідь чи роздум дискусійного характеру.
| ||
139
|
Складні випадки вживання розділових знаків у реченнях з однорідними й відокремленими членами, при звертанні і вставних словах.
| ||
140
|
Підбиття підсумків за рік.
| ||
9 КЛАС
№ з/п
|
Дата
|
Тема уроку
|
Примітки
|
І с е м е с т р
| |||
Вступ
| |||
1
|
Розвиток української мови.
| ||
Повторення вивченого у 8 класі
| |||
2
|
Просте неускладнене речення. Розділові знаки в ньому.
| ||
3
|
Просте ускладнене речення. Розділові знаки в ньому.
| ||
4
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 1. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).
| ||
5
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 2. Усний стислий переказ тексту публіцистичного стилю.
| ||
Пряма і непряма мова. Діалог
| |||
6
|
Способи передачі чужого мовлення.
| ||
7
|
Пряма і непряма мова.
| ||
8
|
Поняття про невласне пряму мову.
| ||
9
|
Заміна прямої мови непрямою та непрямої - авторською.
| ||
10
|
Розділові знаки при прямій мові.
| ||
11
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 3. Аудіювання текстів монологічного характеру публіцистичного стилю.
| ||
12
|
Діалог.
| ||
13
|
Розділові знаки при діалозі.
| ||
14-15
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 4-5. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю.
| ||
16
|
Цитата. Особливості і способи цитування.
| ||
17
|
Розділові знаки при цитаті.
| ||
18
|
Контрольний диктант. Контрольне аудіювання тексту публіцистичного стилю.
| ||
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
| |||
Складне речення, його основні ознаки
| |||
19
|
Складне речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком.
| ||
20
|
Засоби зв’язку частин складного речення: сполучники, сполучні слова, інтонація, порядок речень, співвідносність форм дієслів-присудків.
| ||
21
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 6. Усний вибірковий переказ тексту художнього стилю.
| ||
22-23
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 7-8. Контрольний письмовий вибірковий переказ тексту художнього стилю.
| ||
24
|
Типи складних речень.
| ||
25
|
Сурядність і підрядність у складному реченні.
| ||
26
|
Тематична контрольна робота № 1. Контрольний тест.
| ||
Складносурядне речення
| |||
27
|
Будова складносурядного речення.
| ||
28
|
Інтонація складносурядного речення.
| ||
29
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 9. Жанри мовлення (оповідання, доповідь, тези прочитаного, конспект почутого, заява, автобіографія).
| ||
30
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 10. Тези прочитаного (художнього твору).
| ||
31
|
Засоби вираження синтаксичних і змістових відношень між частинами складносурядного речення.
| ||
32
|
Єднальні, протиставні і розділові сполучники в складносурядному реченні.
| ||
33
|
Синонімічність та антонімічність сполучників сурядності.
| ||
34
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 11. Тези літературно-критичної статті.
| ||
35
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 12. Виступ проблемного характеру на літературну тему.
| ||
36
|
Змістові відношення між частинами складносурядного речення: одночасність, послідовність, чергування, несумісність дій, протиставлення тощо.
| ||
37
|
Уживання сполучників сурядності для передачі змістових відношень між частинами складносурядного речення.
| ||
38
|
Розрізнення складносурядних речень і простих з однорідними членами і сполучниками.
| ||
39
|
Синонімічність складносурядних речень і простих з однорідними членами.
| ||
40-41
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 13-14. Контрольний письмовий твір-роздум у публіцистичному стилі на суспільну тему.
| ||
42
|
Розділові знаки між частинами складносурядного речення.
| ||
43
|
Тематична контрольна робота № 2. Контрольний тест.
| ||
Складнопідрядне речення
| |||
44
|
Складнопідрядне речення з одним підрядним.
| ||
45
|
Будова складнопідрядного речення.
| ||
46
|
Головне й підрядне речення. Місце головного й підрядного в складному реченні.
| ||
47
|
Підрядні речення, що залежать від певного члена головного речення і від головного речення в цілому.
| ||
48
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 15. Вимоги до мовлення. Текст, його основні ознаки.
| ||
49
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 16. Усний стислий переказ тексту наукового стилю.
| ||
50
|
Роль сполучників і сполучних слів у складнопідрядному реченні.
| ||
51
|
Синонімічність та омонімічність сполучників і сполучних слів у складнопідрядному реченні.
| ||
52
|
Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
| ||
53-54
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 17-18. Письмовий вибірковий переказ тексту наукового стилю
| ||
55
|
Основні типи підрядних речень.
| ||
56
|
Означальні типи підрядних речень.
| ||
57
|
Означальні підрядні речення, структура їх.
| ||
58-59
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 19-20. Конспектування як різновид стислого переказу прочутого.
| ||
60
|
Сполучники і сполучні слова в реченнях з означальними підрядними.
| ||
61
|
Синонімічність складнопідрядних речень із підрядними означальними і простих речень з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотом.
| ||
62
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 21. Усний стислий переказ тексту наукового стилю.
| ||
63
|
Займенниково-означальні речення.
| ||
64
|
З’ясувальні підрядні речення. Сполучники і сполучні слова в складнопідрядних реченнях із підрядними з’ясувальними.
| ||
65
|
Тематична контрольна робота № 3. Контрольний тест.
| ||
66
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 22. Різновиди читання (ознайомлювальне, вивчальне, переглядове).
| ||
67
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 23. Читання мовчки текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення.
| ||
68
|
Обставинні підрядні речення.
| ||
69
|
Різновиди підрядних обставинних речень: місця, часу, способу дії, міри і ступеня, порівняльні, причини, умови, мети, наслідкові, допустові.
| ||
70
|
Сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях із обставинними підрядними реченнями.
| ||
71-72
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 24-25. Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації (приватна розмова, обговорення певної теми).
| ||
73
|
Розрізнення порівняльних зворотів і підрядних порівняльних речень.
| ||
74
|
Використання синонімічних складнопідрядних речень і простих з відокремленими другорядними членами речення.
| ||
75
|
Тематична контрольна робота № 4. Контрольний тест. Контрольне читання мовчки тексту наукового стилю.
| ||
76
|
Складнопідрядне речення з кількома підрядними.
| ||
77
|
Супідрядність.
| ||
78
|
Однорідна й неоднорідна супідрядність.
| ||
79
|
Послідовна підрядність.
| ||
80
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 26. Виразне читання текстів різних типів, стилів і жанрів мовлення.
| ||
81-82
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 27-28. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням.
| ||
83
|
Розділові знаки в складнопідрядному реченні з кількома підрядними.
| ||
84
|
Розділові знаки в складнопідрядному реченні з кількома підрядними (тренувальні вправи).
| ||
85
|
Тематична контрольна робота № 5. Контрольний тест.
| ||
Безсполучникове складне речення
| |||
86
|
Безсполучникове складне речення, смислові відношення в ньому.
| ||
87
|
Засоби зв’язку між частинами безсполучникового складного речення.
| ||
88
|
Інтонування безсполучникових складних речень.
| ||
89-90
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 29-30. Контрольний письмовий докладний переказ тексту публіцистичного стилю.
| ||
91
|
Розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення (кома, крапка з комою).
| ||
92
|
Розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення (двокрапка).
| ||
93
|
Розділові знаки між частинами безсполучникового складного речення (тире).
| ||
94-95
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 31-32. Доповідь на основі двох-трьох джерел на морально-етичну й суспільну тему в публіцистичному стилі.
| ||
96
|
Безсполучникові складні речення, синонімічні до складносурядних і складнопідрядних речень.
| ||
97
|
Використання безсполучникових складних речень у висловлюваннях різних стилів.
| ||
98
|
Контрольний диктант. Контрольне аудіювання науково-навчального тексту.
| ||
Складне багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку
| |||
99
|
Складні речення з різними видами зв’язку (сполучниковим і безсполучниковим).
| ||
100
|
Різне поєднання сурядних і підрядних зв’язків у складних багатокомпонентних реченнях.
| ||
101
|
Складні речення із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.
| ||
102
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 33. Усний твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему.
| ||
103
|
Розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку.
| ||
104
|
Розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку.
| ||
105
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 34. Ділові папери. Заява (проста і вмотивована).
| ||
106
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 35. Ділові папери. Автобіографія.
| ||
107
|
Період, його основні ознаки. Структурні типи періоду.
| ||
108-109
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 36-37. Письмовий твір-роздум у публіцистичному стилі.
| ||
110
|
Особливості інтонації, розділові знаки між частинами періоду.
| ||
111
|
Використання складних речень з різними видами зв’язку в текстах різних стилів.
| ||
112
|
Тематична контрольна робота № 6. Контрольний тест.
| ||
Лінгвістика тексту
| |||
113
|
Актуальне членування: дане і нове.
| ||
114
|
Урок розвитку комунікативних умінь № 38. Тези прочитаного (публіцистичної чи науково-пізнавальної статей).
| ||
115
|
Структура тексту.
| ||
116
|
Складне синтаксичне ціле, його основні ознаки.
| ||
117
|
Складне синтаксичне ціле й абзац.
| ||
118-119
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 39-40. Контрольний письмовий твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему.
| ||
120
|
Види й засоби міжфразового зв’язку.
| ||
121
|
Тематична контрольна робота № 7. Контрольний тест. Контрольне читання мовчки тексту художнього стилю.
| ||
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО В 5-9 КЛАСАХ
| |||
122
|
Звуки мови і знаки письма. Вимова голосних і приголосних звуків у словах. Типи орфограм.
| ||
123
|
Уживання знака м’якшення й апострофа.
| ||
124-125
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 41-42. Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням.
| ||
126
|
Слово і його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням і вживанням.
| ||
127
|
Правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників.
| ||
128
|
Правопис числівників і займенників.
| ||
129
|
Дієслово та його особливі форми (дієприкметник і дієприслівник). Правопис особових закінчень дієслів.
| ||
130
|
Правопис прислівників.
| ||
131-132
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 43-44. Письмовий твір-оповідання на самостійно обрану тему.
| ||
133
|
Правопис складних слів.
| ||
134
|
Не з різними частинами мови.
| ||
135
|
Правопис службових частин мови.
| ||
136
|
Словосполучення. Речення і його граматична основа.
| ||
137
|
Тематична контрольна робота № 8. Контрольний тест.
| ||
138-139
|
Уроки розвитку комунікативних умінь № 45-46. Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації.
| ||
140
|
Підбиття підсумків за рік.
| ||
Немає коментарів:
Дописати коментар