Як відомо, паразитів треба позбуватись. А отже, слів-паразитів це також стосується. То як із ними боротись?Слова-паразити – це такі собі вставні «малі слова» (прийменники, сполучники, звертання, словосполучення, навіть продовження однієї букви і т. п.), що не несуть якогось певного змістового навантаження і переважно вживаються для зв’язку слів, для зв’язку мовлення.
Ці паразитні словечка міцно в’їдаються в лексикон людини і стають звичкою в розмовній мові. Вони бувають абсолютно безглуздими, часто збивають співрозмовника з пантелику і заважають розумінню сказаного.
Примітним є також факт, що сама людина, яка вживає слова-паразити, їх не помічає, а на співрозмовника вони справляють підсвідоме негативне враження. Для прикладу, часто люди мають звичку, підбираючи слово, тягнути звуки «е-е-е» або «м-м-м», що, зазвичай, дуже дратує слухачів.
Існує думка, що слова-паразити найчастіше трапляються в мові людей, які мають малий словниковий запас. Але це не завжди так. Слова-паразити «пристають» переважно до людини, яка часто робить затримки в мові, не може швидко підібрати потрібне слово. Це можуть бути і люди з багатим мовним запасом.
Британські вчені провели цікаві дослідження про роль слів-паразитів в ораторському мистецтві. Виявляється, якщо в промовах їх багато, то вони запам’ятовуються набагато краще, ніж правильно і грамотно побудовані. Найбільше це стосується вигуків, наприклад – «ооось» або «е-е-е», при зміні темпу розмови вони змушують «прокинутись» сонну від монотонного викладу публіку і зі свіжою увагою продовжувати слухати промовця.
Психологи стверджують, що «маленькі слова» відіграють ключову роль у підсвідомому сприйнятті нами інших людей. Наприклад, вживання «але» чи «а» негативно впливає на емоційне сприйняття і відволікає слухача. А от такі, як «і», «та» – зближують співрозмовників чи оратора з аудиторією.
До навмисного використання людьми слів-паразитів можна віднести такі випадки, коли роль їх тактична. Це відбувається, коли хтось не хоче відповідати на «незручне» питання – тоді починається відтягування часу. Доки людина виспівує протяжне «розумієте, в чому справа», «ну, як вам сказати» і т. п., в цей час гарячково підбирає потрібний варіант відповіді в думках.
Особливо часто людина починає вживати слова-паразити, коли хвилюється або спішить виговоритися. Це свідчить про те, що вона нервова, неспокійна, поквапна.
Існує цікава теорія про те, що для професіонала вживання слів-паразитів тією чи іншою особою багато про що говорить: характеризує натуру людини, мислення і бачення світу, а також дає додаткову інформацію для можливого маніпулювання. Для прикладу, якщо людина вживає слово-паразит «просто», це означає, що в її баченні в житті все повинно бути просто, розумно, навіть банально і ніяких складностей. Той, хто часто і без потреби каже «насправді», має наміри відкрити людям очі на правду життя, такий собі борець за істину.
«Самі розумієте» – це класичний приклад «маленької» людини, боязкої, що постійно прагне перед усіма вибачатися і це свідчить про невпевненість її у своїх діях, словах, думках.
«Коротше» – людина не має бажання до спілкування, вона не полюбляє тривалих розмов, тому намагається скоротити свою промову. Однак, через ці нескінченні «коротше» ефект досягається протилежний.
«Так сказати», що означає для мовця «так, зазвичай, не кажуть» або «сказано недоречно», справляє підсвідоме негативне враження на співрозмовника.
Деякі люди мають звичку всіх називати «Зайчиком», «Кицею», «Лапочкою» і т. п. Але коли так звертається до нас близька чи рідна людина, то це одне, а коли хтось із знайомих, то це справляє неприємне враження.
В окрему категорію можна віднести слова-паразити, що починаються сполученням букв «йо». Це всім відомі «йоклмн», «йопрст», «йолки-палки», «йомайо», «йоперний театр» і тому подібні. Найімовірніше, ці слова на «йо» – цензурний аналог лайливих слів на ці ж букви. Значення слова (якщо таке є) не те, а функція та ж – слово використовується для сполучення або для того, щоб просто висваритись.
Найпоширенішими і часто вживаними словами-паразитами є самі лайливі слова. Наявність їх у лексиконі свідчить про невисоку культуру людини. Більше того, ці слова використовують не тільки в необмеженій кількості, а й і для сполучення слів.
Слова-паразити, безсумнівно, заслуговують на те, щоб їм оголосили війну – розпочати терміново генеральну чистку і дезінфекцію своєї мови. Дбаймо про чистоту мови!
Любов Бойко
Немає коментарів:
Дописати коментар