Веснянки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки)

Веснянки - назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт. За допомогою веснянок люди передавали свою енергію природі, щоб усе живе навколо прокинулося і знову ожило.

Веснянки співаються майже завжди одночасно з танцями та іграми, які мають «закликати» весну та добрий урожай. Назв у веснянок є багато: «ягівка», «гаілка», «гагілка», «ягілка», «магілка», «галанівка», «лаголайка», «риндзівка» та інші. Кожна місцевість, окрім особливої назви, мала ще й свої традиційні слова веснянок та веселих забав.

Різновидом веснянок є гаївки - пісні, що виконувались тільки у час великодніх свят. Гаївок було багато і різних: для молодших дітей, для старших, для хлопців і дівчат, були й гаївки, у яких парубки та дівчата обирали собі пару. На відміну від гаївок, веснянки обіймають цілий цикл весняних пісень, які співаються від Благовіщення цілу весну. Так, не кожна веснянка є гаївкою, хоч кожна гаївка є веснянкою.

Але, попри все,  найголовнішим залишається те, що усі веснянки, як би їх не називали – це ті пісні, що звеселяють людей, несуть в їхні душі красу та оптимізм та є дорогоцінним скарбом ранньої культури наших прапрадідів.

"Ой весно, весно, днем красна" (веснянка)

Ой весно, весно, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

Принесла я вам літечко,

Ще й запашненьке зіллячко,

Вам, дівчатка, – по віночку

З хрещатого барвіночку.

Парубонькам – по кийочку,

А бабусям – по ціпочку.

Парубкам – товар гонити,

Бабусям – внучат глядіти.

"Десь тут була подоляночка" (веснянка)

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

- Устань, устань, подоляночко,

Устань, устань, молодесенька,

Умий личко так, як скляночку,

Утрись, утрись шовковим рушником,

Та візьмися в боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

"Благослови, мати" (веснянка)

Благослови, мати, 

Весну закликати! 

Весну закликати, 

Зиму проводжати! 

Зимонька в візочку, 

Літечко в човничку.

"Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?" (веснянка)

Весняночко-паняночко, де ж ти зимувала?

Зимувала у садочку, на колочку пряла.

Пряла на колочку горобцю на сорочку. 

Що виведу нитку – горобцю на свитку,

Що виведу другу – горобцю на пугу,

Що позоставались кінці – горобцю на штанці.

"Що ж ти нам, весна, принесла" (веснянка)

Що ж ти нам, весна, принесла? 

 Та принесла я вам літечко, 

 Щоб родилося житечко 

 Ще й червонії квіточки, 

 Щоб, квітчалися дівочки. 

 Пісеньки співали, 

 В решето складали, 

 Повісили решето на вербі; 

 Як налинули лебеді 

 Та звалили решето додолу, — 

 Час вам, дівчата, додому, 

 Мішайте свиням полову. 

 А ви, хлоп'ята, за нами, 

 Їжте полову з свинями, 

 А ви, дівчата, — калачі, 

 Щоб любили вас паничі.

"Травка-веснянка" (веснянка)

Травко- муравко, 

Стелись на галявку, 

На стежку до броду, 

На стежку до хати, 

Де ходить по воду 

Іванкова мати. 

Травко-ласкавко, 

Стелись аж до ґанку.

— Ми будем з тобою,-

Матуся сказала.— 

Покропим водою, 

Щоб ти не зів'яла. 

Травко-веснянко, 

Стелись на полянку, 

На згір'я шовкові, 

На луки під гаєм, 

На землю в обнові, 

Де ми виростаєм.

"Голубка" (веснянка)

Ми Голубку ізловили

Всі довкола обступили

Ти Голубко чого тужиш

Вибирай си кого любиш 

Летів Голуб попід Хмари 

Шукаючи собі Пари

Ти Голубе не жартуй же

Кого любиш поцілуй же 

Цвіток до Цвіточка

Листок до Листочка 

Мусить від нас вийти 

Одна Паняночка хай іде 

Цвіток до Цвіточка

Листок до Листочка

Мусить від нас вийти 

Один Парубочок хай іде

"Плету, плету лісочку" (веснянка)

Плету, плету лісочку

Ситом, решетом;

Горе моє,

Зіллячко пїдзелене.

Приспів:

Ой так, так сіють мак

І морковку, пастернак,

Огірки-жовтяки,

Старайтеся, парубки.

От вам лихо, не дівки,

В нас гірочки зелененькії

І в нас дівочки молоденькії.

Ой так, так сіють мак

І морковку, пастернак,—

Розплітаю лісочку

Ситом, решетом;

Горе моє,

Зіллячко пїдзелене.

Приспів:

"Шум" (веснянка)

Ой, нумо, нумо, заплетемо шума,

Шума заплетемо, гуляти підемо.

Ой, шум ходить, по воді бродить,

А шумиха рибу ловить.

 

Що наловила — все зварила,

В гості громаду запросила.

Громада чекає, а шума немає.

Де же це він, справді, досі блукає?

 

Шум по дорозі зайця злякався,

Зайця злякався, в кропиву сховався.

В кропиву сховався, бороною вкрився,

Бороною вкрився, щоб не пожалився.

 

Одне лихо — борона колюча,

Друге лихо — кропива жалюча,

Третє лихо — громада чекає,

Громада чекає, а шума немає.

"А в Кривого Танця" (веснянка)

А в Кривого Танця

Та не виведем Кінця!

Треба Єго та й виводити,

Лад Йому та й наводити. 

Ой Вулиця та й Широкая,

Чого Трава невисокая?

Бо Парубки та й істоптали

Великими та й Ножищами, 

Великими та й Ножищами,

Подертими Постолищами!

Ой Вулиця та Вузенькая,

Чого Трава Зелененькая? 

Бо Дівоньки та й істоптали

Маленькими Ноженьками,

Маленькими Ноженьками,

Червоними та Чобітками. 

Червоними та Чобітками,

Золотими та Підківками.