Дитяча творчість. Матеріали конкурсу „Велика Пасха“

День Воскресіння Ісуса Христа - Великдень - одне з найбільших свят християн. Відповідно до плану роботи управління освіти і науки Білоцерківської міської ради в квітні місяці в закладах освіти міста проводилася щорічна акція „Великодній тиждень добра“. У рамках акції були організовані конкурси та виставки малюнків, виробів декоративно-вжиткового мистецтва „Велика Пасха“. Учасниками даної акції стали й учні нашої школи. Пропонуємо познайомитися з літературними творами конкурсантів.

Великоднє привітання

Щур Діана, 6-Б клас

БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

На столі — духмяна паска,

а круг неї — великодні писанки.

Дай, Боже, всім вірянам ласки,

Прости нас за усі гріхи!

„Христос Воскрес! — лунає всюди,

співає все довкілля,

із серця лине до небес

у Боже Воскресіння.

І знову чуть церковний дзвін, —

врочистий богославний.

Іде народ з усіх сторін,

до церкви йде, до храму!

Великий день! Великий день!

В душі — велике свято!

„Христос Воскрес! Христос Воскрес!“

Всіх будемо вітати!

Кошмак Дар’я, 7-А клас

БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

Яскраво сонце на світанку виграє,

Люд звістку радісну із уст в уста передає.

Лунає дзвін серед ясних небес:

—Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Навколо храмів, як з давніх часів,

Рід коло роду під переспів голосів

Усіх вітають з святим воскресінням,

Бажаючи добра, любові і душі спасіння.

Яка це добра, світла, радісна година,

Коли просвітлена душа у кожної людини.

У нас Бог один і віра в нас одна,

І доки вірим ми, ніщо нас не здола!

Усі ми різні, в кожного своя життя дорога,

А щоб щасливою вона була, ми всі славімо Бога!

Лунає дзвін серед ясних небес:

—Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Мацібура Анна, 6-Б клас,

 Муронець Аліна, 6-Б клас

БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

Великдень

—Великдень, Великдень! —

дитя промовля.

—Я допоможу тобі,

Матусе моя.

Ми зробимо пасху

Найкраще за всіх,

І буде у хаті і радість, і сміх!

Зраділо дівчатко:

—Матусе, давай,

Ходім випікати

Велик коровай!

І сонце засяяло

Ще яскравіше.

Дитина радіє

Все більше, і більше.

І мати радіє,

Бо ж свято прийде

І в казку барвисту

Нас всіх відведе!

Діхтяр Андрій, 11-Б клас

БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

Україно! Егей, чуєш мене:

крізь морози,

прогнози,

заноси,

покоси

і перекоси?

Чуєш?

Може ти спиш?

Чому?

Небесна сотня

пішла у вись.

Боже, молю, подивись.

Невже це безодня?...

Чуєш, не спи!

Вірю, грізна година

Нас усіх потомила…

Боже, благослови!

Великодня днина

прийшла,

задощила,

землю росою умила,

своїм омофором

Україну-неньку покрила.

Послухай:

Плани

„на грані“,

новини з екрана —

Україна — суцільна рана

(велика).

Та ще про:

грози,

погрози,

анексію,

ескалацію

і про девальвацію.

Та ще про:

акції,

санкції,

дезінформацію,

драматизацію,

федералізацію нації.

Він такий, Боже,

шалений,

скажений,

деспотичний,

хаотичний, —

одне слово,

двадцять перший вік!

Стою на землі:

величній,

граничній,

безмежній…

Таки стою на своїй землі.

Бачу: не дається легко воля,

Бо така вже в України доля…

Мазур Анастасії, 6-Б клас

БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

Пасха

         У неділю люди ідуть у церкву святить пасху. У цей день дуже гарно біля церкви. Коло церкви розставлені кошики з пасками, а на кожній пасці горить свічка.

         Церква ніби оповита тим пишним вінком із вогників. Після закінчення освячення пасхи всі люди радісно і щасливо йдуть додому. Удома діти бавляться крашанками та писанками.

         У той час, коли сходить сонце і золотить цвіт на вишнях, черешнях, щебечуть пташки, а всюди тихо, гарно.

Ось така цікава Пасха.

Кондрашевої Єлизавети, 6-Б клас

БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

Пасха

        Прекрасний день напередодні Пасхи. Світить сонце, повітря свіже та прохолодне. А краса навколо, аж мову відбирає, абрикоса наповнилась білосніжним цвітом, навколо неї літають заклопотані бджоли. Усе цвіте. Наталка із мамою готують крашанки та паски.

           - Матусю, — сказала Наталка.

             - Що, доню?

               - Розкажи мені про Пасху, як її відмічають.

                 - Добре.

           - Пасха — це одне з найбільших християнських свят, що відмічається в Україні ще з Х століття. Цього дня чекають і дорослі, і діти, щоб не тільки побувати в церкві, а й взяти участь у різних обрядах. Перед Великоднем випікають паски і фарбують крашанки. На сьогоднішній день мало хто знає народні звичаї, обряди, у місті їх майже не дотримуються. Але кожного року на Великодні свята ми їздимо до бабусі та дідуся. Від них я знаю, що крашанки слід готувати в суботу, тоді вони зберігатимуться протягом усіх свят. Умію дати крашанці належні кольори і знаю, кому їх дарувати. Так, червону крашанку дарують молодим, бо вона символізує любов; пригостити жовтою, символом місяця і зірок, означає побажати хорошого врожаю. Для бабусі і дідуся я готувала голубі крашанки, бо їх дарують літнім людям і хворим, бажаючи здоров’я.
     -   Матусю, це чудова розповідь. Я дізналася із неї багато чого нового!

Бондаренко Олена, 9-А клас

     БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

З діда-прадіда у нас в Україні заведено святкувати Великдень або свято Пасхи. Це справді Великий день, адже ми прославляємо  Воскресіння  Господа нашого Ісуса Христа, який прийняв мученицьку смерть, щоб спокутувати всі гріхи людства. Це диво для віруючих людей символізує визволення від гріхів. В українській традиції Великдень — це найбільше свято року, тоді, коли у західніх християн найбільше свято — Різдво. Ми ж надто довго терпіли переслідування ворогів та ворожі несправедливості. Тому й Воскресіння Христа — перемога Божої Правди для нас найважливіше запевнення про перемогу Правди на нашій землі. Традиційний Великодній привіт: "Христос Воскрес", "Воістину Воскрес!" заміняють часто, і зовсім слушно, подібним: "Христос Воскрес! — Воскресне Україна!"

Звичай у християн дарувати крашанки, вітаючи зі святом Пасхи, виник ще в першому столітті. Є  чимало християнських переказів, що розповідають про початок цієї багатовікової традиції. Найбільш поширеною є легенда про Марію Магдалину, яка принесла імператору Тиберію після воскресіння Ісуса куряче яйце. Той не повірив її розповіді про Воскресіння, сказавши, що подібне стане можливим, якщо принесене яйце почервоніє. Негайно ж це виповнилося, а червоний колір з тих пір став традиційним для прикраси пасхальних яєць. З релігійної точки зору червоне великоднє яйце означає відродження людини кров'ю Спасителя.

До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту — одного з найсуворіших постів —  саме стільки провів у пустелі Ісус Христос до свого розіп'яття. Вважається, що в ці дні душа віруючого повинна "прислуховуватися" до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями, упродовж яких царськi ворота, пiвнiчнi та пiвденнi ворота в алтарi не зачиняються на вiдзнаку того, що Син Божий своїм воскресiнням вiдчинив ворота до Царства Божого.

Останній тиждень перед Пасхою називається Страстна Седмиця. Особливе значенння має Страстний Четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. У Страстну П'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа. У цей скорботний день приписується нічого не істи. Плащаницю несуть навколо церкви, що символізує сходження Христа. У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння (великодня Служба Божа), святяться паски та яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати "скоромне", тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості й символом вечері Господньої.

Великодні торжества розпочиналися обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід був символом ходу жінок-мироносиць у неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починалася урочиста вранішня служба, вперше радісно проголошували: «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що в гробах, життя дарував». Після цього священик хрестом відчиняв двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба. І вже потім освячувалися паски, крашанки і все, що люди принесли з собою для посвяти.

Таке святкування відбувалося багато років тому. А що ми маємо сьогодні? Зараз стало модним постувати, ходити до церкви на Пасху. Але це є лише дань моді. Ви запитаєте чому? А тому що нині ходять до церкви лише посвятити крашанки, пасочки і, чого гріха таїти, пляшечку винця розпити. Тому що справжні віруючі жінки ніколи не прийдуть до церкви нафарбовані, з непокритою головою, в коротенькій спідничці або в чоловічих штанях. Тому що справжній прихожанин ніколи не дозволить собі розмовляти під час служби, сміятися  чи користуватися мобільним телефоном, який дзеленчить на весь храм. Тому що до Чистого Четверга головне здобути не фізичне очищення (помитися), а духовне – через дотримування Великого посту, через прийняття великих таїнств покаяння, причастя, соборування. Багато хто цього не знає і навіть не бажає знати. Я сама ще зовсім недавно цього не знала і не дотримувалася християнських законів. Тепер у моєму житті відбулися зміни — я вже не можу жити так, як жила раніше. Я намагаюся щонеділі бути в храмі, читати молитви. І підготовка до  свята Пасхи для мене розпочинається заздалегідь, з Прощеної Неділі, а супроводжується постом і прийняттям Святих Таїнств. Непросто, бо існує багато спокус. Але це  варто робити  заради Ісуса Христа, і тоді  в нашому серці завжди буде Воскресіння Господнє.

Дабіжа Марія, 6-В клас

             БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

Великоднє диво

Напередодні Великодня всі були в клопотах: хто хати забілював, хто ганок прибирав, а хто паски пік. Так само й Оленка наводила лад в батьківському домі. Та кому було, крім неї, готуватися до свята? Адже батька не було, а мати захворіла від тяжкої праці на пана. Закінчивши роботу, дівча вбігло в кімнату, де лежала її мати:

-         Мамочко, тобі краще?- запитала Оленка

 – Так. Ох, дитя моє. Бачу не відсвяткуємо  ми з тобою Пасху,- відповіла замучена мати.

 – Чому?

 – Бо паски нема і крашанок з писанками теж немає, - із жалем  відповіла мати.

-         То я все зроблю!- радісно загукало дівча.

-         Не зможеш, дитятко, – сумно і тужно пролунав мамин голос.

-         Чому, матусю? –

- Бо ні яєчок, ні борошна нема. Йди на вулицю, грайся, а за мене не хвилюйся. Я засну, а коли прокинуся, то спробую  зробити нам свято.

  Дівчинка пішла на вулицю гратися. Зайшла до однієї подруги, потім до іншої. Всі їй тільки говорили, що зайняті, бо паски печуть або яйця розмальовують. Засумувавши, Оленка повернулася додому. Зайшовши на подвір’я, вона пішла до своєї «фортеці». «Фортецею» був величний старий дуб,  де дівчинка часто сиділа. Чому дуб називається «фортецею»? А тому, що гілки там росли дуже щільно і, поклавши на них дошки,  там можна було ходити. Оленка у «фортецю» поклала ще подушку, ковдру й драбину, щоб у неї вийшла двохповерхова домівка з невеличкою спальною кімнатою. Дівчинка зайшла у свої палати й лягла. Мріявши про цікавий Великодень, Оленка задрімала.

  Їй приснилося, що вона літає на хмарах-подушках з ангелом, який показав, де можна роздобути борошно та яєчка. Вона дуже дякувала йому, але хотіла ще дізнатися, що допоможе її мамі вилікуватись. Але ангел робив вигляд, ніби не помічає її питань.

  Оленка прокинулася від тихого, але добре чутного нявчання та мурчання

– От, Мурчику, тобі завжди потрібно мене будити,- сказала дівчинка.

–  Мяу.

– Добре, я піду.

  Оленка спустилася зі своєї «фортеці» й пішла до пана. Коли вона зайшла, пан саме розглядав свої пухкі та запашні пасочки, блискучі крашанки й чудесні писаки.

-  Здраствуйте, пане!- ввічливо привіталася дівчинка.

- Ну, здраствуй, дівчинко!- так само ввічливо, з посмішкою відповів пан.

 - А можна мені борошна трішки та яєць на крашанки.

Одразу після цих слів з обличчя пана зникла посмішка, і грубий голос сказав:

-Нащо це тобі?

 - Я хочу паску спекти на свято,- без страху сказала Оленка.

           - Ну добре, дам, але ти спочатку три мої бажання виконай.

 - Гаразд, - відразу ж погодилася дівчинка.

- Перше моє завдання буде таким: принеси мені дровину для паски. А для цього візьми в тому кутку сокиру та  йди.

Оленка взяла сокиру  й пішла в ліс. Там до неї з’явився ангел. Він сказав:

-  Не бійся мене. Підійти до тієї липи і відпиляй від неї маленьку гілочку . Ось тобі рушничок - накрий ним кошик і йди до пана. 

    Дівча взяло кошик і попрямувало до пана. Прийшовши до панського будинку, Оленка показала йому кошик, а пан  і каже:

-  Візьми те, що ти мені принесла та й спечи з цього паску . Як зробиш це, ти повинна її  з’їсти, що й буде твоїм останнім завданням. Зробиш – отримаєш, що просила! – сказав, не втримуючи сміху, пан .

 Зі слізьми  на очах вийшла Оленка від нього і не знаючи, що робити, пішла додому. Коли дівчинка вже підійшла до порога,  нізвідки з’явився ангел і сказав :

-         Не хвилюйся, дитинко, дай мені кошик – я зроблю все сам.

  Заплакана Оленка дала йому кошик, та ангел лиш потримав його у руці і відразу віддав назад .

-                     Усе готово, Оленко. Тепер іди до пана, не бійся і вір у диво, - сказав і зник так само, як і з’явився.

Увечері  вона повернулася до пана, який  її вже чекав і потирав собі руки в передчутті  розваги. Оленка простягнула йому кошик і він заглянув під рушничок.
            - Ну, дерево   як дерево. А тепер їж !

  Оленка на диво легко відрізала шматочок паски й з легкістю його з’їла.

Не очікувавши такого, пан викрикнув:

-  Це неймовірно, але  договір є договір. Тримай паски й крашанки, ти заслужила.

  Оленка прибігла до мами зі щасливими криками:

- Мамо, мамочо!

- Що таке, доню ? - весело відповіла мама .

  Побачивши маму, Оленка на хвилинку остовпіла, не вірячи  своїм очам, і зі слізьми щастя кинулася до неї .

-                     Мамочко, ти видужала! – обіймаючи маму, казала дівчинка , - завтра Великдень, і в мене для тебе є сюрприз.

  Дівчинка зняла з кошика рушничок.

- Ого , Оленко, де це ти взяла?

- Не важливо. Головне ,що ти видужала.

  Ось таке диво  Великоднє сталося з доброю дівчинкою Оленкою

Карпенко Кароліна, 7-Г клас

     БЗШ І-ІІІ ступенів № 6

Великодня історія

Був холодний дощовий день. Дув сильний вітер. Але був цей день і незвичайний. День перед Великоднем. Люди, як завжди,  поспішали, метушилися. Кожен купував пасху, прикраси на стіл…

Це свято знають та святкують і дорослі, і діти. Особливо воно подобається діткам, адже їм цікаво їсти різнокольорові яєчка, гратися в різні ігри, ходити в гості до хрещених батьків. За традиціями, люди напередодні свята фарбували яйця в різні кольори, виготовляли писанки.

У наш час ми купуємо спеціальні наклейки з різними ілюстраціями, а наші бабусі та дідусі фарбували яйця відваром лусочок  від цибулі та інших рослин.

Великдень — найбільше християнське свято! У цей день воскрес Ісус Христос. Воно має три назви: Великдень, Пасха та Воскресіння Ісуса Христа. У народі ми частіше кажемо Пасха.

…Ось і настав довгоочікуваний ранок Великодня. Моя сім`я зустрічала його в позаміському будиночку.

Я ще спала.  Коли чую, крізь сон мама здивовано скрикнула: "Оце так чудо"-її голос лунав по всёму будинку.Ми з сестрою швиденько вибігли з кімнат.Побігли до мами.Вона була на кухні .Пекла пасху,запах якої розносився по всіх кімната. Коли ми перевели погляд на маму ,вона зачаровано стояла дивлячись в вікно.

-Матінко ,що там таке?-запитала я .

-У відповідь нічого не почула.

Коли я зробивши декілька кроків побачила те за чим матуся спостерігала не змикаючи ока,я думала ,що то сон.Протерши очі я знов дивлюсь і вікно,але нічого не змінилось.За вікном була казка.Різнокольорові яйця стрибали по гілках дерев,в небі... Сестра була зачарована тією красою.Це продовжувалося не довго . Впродовж 3-4 хвилин.Ми такого в житті ніколи не бачили. Цілий день перетворився в казку.

Те чудернацьке видовище було в мене перед очима .Я ніколи не могла збагнути ,як таке може взагалі бути.

Цю казку ми розповідали всім ,але кожен знайомий відмовлявся в неї вірти.

Наступні роки на Великдень ми згадували ту незабутню казкову історію.