Засмучені очі твої, Україно...
І їх засмутив не осінній туман...
В боях за свободу сини твої гинуть...
А скільки ж іще помирають від ран!..
Не роси, а сльози схилили калину...
І вічною буде печаль матерів...
Мій Боже Святий! Збережи Україну! -
Сьогодні щиріших не знайдено слів!...
Ми віримо в те, що мине зла година!..
Сам Бог нам велів залишатись ЛЮДЬМИ!
Хай стане щасливою знов Україна!..
А з нею - мудрішими станемо й ми...
Утікайте, москалі, з української землі,
Забирайте автомати і вертайтеся до хати.
Це є наш родинний дім і не місце тут чужим.
Ми вас навіть не лякаєм, так, культурно виганяєм.
Якби ви знали до кінця, чим дихає земля оця!
З могил тут мертві можуть встати,
Щоб Україну захищати,
Тут душі славних козаків: всіх наших прадідів, дідів
Повернуться назад із неба, як виникне така потреба.
Жінки і діти тут повстануть, за Україну грудьми встануть,
Тут ріки вийдуть з берегів, щоб потопити ворогів,
На захист нашого народу тут стане Бог і вся природа,
І кров'ю скраплена земля, і не допустить москаля!
Тетяна Україна
Немає коментарів:
Дописати коментар