Січень. Наші прадіди ще називали сніговик, тріскун, просинець, льодовик, щипун, сніжень
2 січня — Гната. У цей день жінки здебільшого випікали обрядове печиво. А дівчата на вечорницях виготовляли прикраси — «павуки», «їжаки», підвішували їх на конячій волосині до сволока.
6 січня — Святвечір, Багата кутя. Готували вечерю з 12 пісних страв (поклонитись 12 місяцям). Дозволялось їсти рибу. Такою вечерею закінчувався різдвяний піст (Пилипівка). Обов’язковою стравою була кутя.
7 січня— Різдво Христове. Найбільше християнське свято. Вже можна вживати м’ясну їжу. Зранку хлопчики колядували. На Різдво йде сніг — заврожаїться озимина. На деревах іній — защедрить озимина.
13 січня — Меланки, Меланії. Щедрий вечір, щедра кутя. «Водили Меланку» — переодягненого в жіноче вбрання хлопчика, схожого на дівчинку, і щедрували.
14 січня — Новий рік за старим стилем. За євангельським ученням, у цей день Христові зробили обрізання, тому 14 січня намагалися нічого не різати. Також сьогодні Василя. Він вважався покровителем землеробства. У цей день засівали. Робили це тільки чоловіки. Засівальне зерно має бути ціле, краще необлущене — лише таке дає добрі сходи.
18 січня — Голодна кутя, хрещенський Святий вечір. Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят.
19 січня — Водохреща, Йордан. З цим днем пов’язують хрещення на річці Йордані Ісуса Христа. Святять воду. Вода на Йордана вважається «живою». На Водохреща день теплий — буде хліб темний. Якщо похмуро — хліба вдосталь. Йде лапатий сніг — на врожай.
20 січня — Івана Предтечі, Хрестителя. Від цього дня жінки шили і пряли. Після Івана Предтечі хто не робить, того б’ють у плечі. Прийшов Предтеча та й забрав свята на плечі.
25 січня — Тетяни. Якщо вигляне сонце, то рано прилетять птахи з вирію, а коли сніжно, то літо видасться дощовим.
Лютий. Наші прадіди ще називали зимобор, крутень, бокогрій, криводоріг
1 лютого — Макара-весноукажчика. Який Макар, такий і товар. Якщо погода ясна, то й весна буде красна, рання, тепла.
2 лютого — Юхима зимового. Опівдні сміється сонце — на ранню весну. Завірюха — всі Масниці будуть із заметіллю.
4 лютого — Тимофія-напівзимника. Якщо в цей день хурделиця, то весь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.
6 лютого — Оксани. Яка Оксана, така й весна.
8 лютого — Півхлібниці. Який день, така й весна.
10 лютого — Юхима, Охріма. Якщо вітряно, то літо буде мокре.
12 лютого — Трьох святителів.
14 лютого — Трохима. Якщо вітряно, то літо буде мокрим.
15 лютого — Стрітення Господнє, Громниці, Зимобор. Зустрічаються зима й весна. У церквах правиться, святять воду й свічки. Цей день вважався прогностиком (щогодини спостерігають за змінами погоди).
Як на Стрітення капає зі стріхи — не найдеться з літа потіхи. Як капає зі стріх, так капатиме із вуликів. На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб — до плуга.
20 лютого — Парфенія. У цей день не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.
23 лютого — Прохора і Харлампія. Свято робочої худоби. Святять воду і кроплять нею тварин.
24 лютого — Власа. Прийшов Влас — із печі злазь. Якщо цього дня відлига, то морозів більше не буде. Лютневі прикмети вказують, який буде травень. А з ним у хлібороба пов’язані всі надії на майбутній урожай. Морозні сухі періоди в лютому — на спекотну й суху погоду травня. 24 лютого можна спрогнозувати, яке буде літо — сухе чи мокре. Якщо в цей день іній, сніг, дощ, то 24 травня на Mокія Мокрого буде дощ.
27 лютого — Кирила. Погожий день — літо гарне.
Немає коментарів:
Дописати коментар