Неможливо уявити собі завершення зими без традиційного масляного тижня, за який можна встигнути з’їсти таку кількість смачних млинців, що на весь рік вистачить. А чи знаєте ви, що Масляна – це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів?
Походження Масляни
Масляна (або Масниця) символізувала прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали "проводи зими" та початок весни і весняного землеробства. В цей день вшановували Сонце, яке несло тепло і пробуджувало природу, тому й готували жертовний хліб, схожий на це небесне світило – млинець.
Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі, це календарі з села Ромашки Київської області та із Лепесівки – сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їхнє значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально, з розумом використала.
Коли святкують Масляну?
У наш час святкування не має чіткої дати, адже залежить від найголовнішого християнського свята - Великодня та передує семитижневому посту. У 2017 році масничний тиждень розпочинається 20 лютого і триватиме до 26 лютого. Сім днів поспіль дозволено їсти масло, рибу, яйця та молочні продукти. Така їстівна розкіш відобразилася у назві свята – Масляна.
Проте в дохристиянські часи Масницю святкували в період весняного рівнодення, що підтверджують знайдені древні календарі. Та з приходом християнства у Київську Русь, частування млинцями було перенесено на більш ранній термін, поступившись своїм споконвічним місцем Великодню.
Чиє це свято?
Сьогодні в Інтернет-просторах можна зустріти дебати – чи Масляна є українським, чи все ж російським святом? Зважаючи на язичницьку історію походження, відповідь очевидна – перш за все, це древньослов’янське свято, зароджене на території нашої Батьківщини. А ми, українці, є спадкоємцями традицій Київської Русі. Отже Масниця – наше культурне надбання, незалежно від особистих релігійних переконань – християнських чи язичницьких. Тому абсолютно неправильне твердження, що свято це – північно-східного сусіда.
Традиційна страва Масляної – млинці чи вареники?
Прихід весни ототожнювали з Сонцем, тому на Масляну готували обрядовий хліб у формі кола – млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум'яним млинцем вони з'їдають частинку тепла і могутності небесного світила. На Русі млинці готувалися в круглих глиняних пательнях із зубчатими краями й прокресленим по глині хрестом – знаком сонця.
Вареники вважаються символом Місяця, тому що своєю формою нагадують його обриси. Свого поширення ця страва набула на території України у період козацтва. Беручи до уваги мінімум півтора тисячолітнє походження свята та відсутність вареників у меню давніх слов’ян, традиційною стравою Масниці являються саме млинці, а вареники увійшли в традицію лише в останні століття.
Млинці ж, навпаки, у язичницькі часи були неодмінним атрибутом святкування Масляни та Весняного сонцевороту – поворотної точки, що символізує перемогу денного світла над довгими зимовими ночами. Недарма кажуть: "Без млинця - не Масляна".
Масляна чи Колодій?
Масляна – архаїчне свято, що мало безліч обрядів. Колодій — слов'янський обряд, приурочений до Мсляни (Попільної середи). На масничному тижні існував звичай прив'язувати колодки до ніг тим, хто ще без пари. Це мало спонукати молодь замислитись про продовження роду та створення сім’ї. Така традиція була дуже популярною, тому назва обряду колодій вживалася нарівні із назвою свята Масляна, але це зовсім не означає, що дані поняття тотожні.
Укінці лиш скажемо, що українські звичаї варто шанувати і передавати наступним поколінням. Тож долучайтеся до свята та відвідуйте заходи, присвячені Масляні, не пошкодуєте!
Використані джерела:
Е.О. Бондаренко "Свята християнської Русі",
Б.О. Рибаков "Язичництво Древньої Русі"
Немає коментарів:
Дописати коментар