ФАКТИ ПРО ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯНУ ВІЙНУ

Більше 70 років минуло від початку Великої Вітчизняної війни. З кожним роком все менше серед нас героїв, справжніх свідків тих подій. І тим ціннішою стає пам’ять про велику війну, ціна перемоги у якій – мільйони жертв і тисячі подвигів. Тож пропонуємо факти, які характеризують цю війну.

·  18 років у Радянському Союзі не святкували День перемоги. З 1947 року довгий час це свято практично не відзначалося і було робочим днем. Уперше широко відсвяткували його в ювілейному 1965 році. Тоді ж День Перемоги став вихідним.

·  З 7 до 43 мільйонів виросла кількість радянських громадян, котрі загинули під час Великої Вітчизняної війни. Радянська влада не горіла бажанням займатися реальним підрахунком втрат за час бойових дій. Тому одразу після закінчення війни Сталін просто нізвідки взяв цифру 7 мільйонів чоловік. У 50-х роках ця цифра виросла до «понад 20 мільйонів». Реальне ж дослідження втрат почалося лише в кінці 1980-х років. Тоді почали говорити вже про майже 30 мільйонів. Урешті решт зупинилися на цифрі 43 мільйони загиблих. Хоча це питання до цього часу залишається відкритим і навряд чи на нього коли-небудь зможуть дати остаточну відповідь. 

·  В різні періоди на фронті зі зброєю в руках воювало від 600 тисяч до 1 мільйона жінок.  З них 80 тисяч  були офіцерами. 87 жінок отримали звання «Герой Радянського Союзу».

·  Понад 400 тисяч нагород і медалей не були видані радянським ветеранам. При чому, на день завершення Великої Вітчизняної війни не було вручено понад 3 мільйонів нагород.  Серед інших, причиною такої затримки стала банальна нехватка самих орденів та медалей. Їх не встигали випускати.

Одразу після війни Головне управління кадрів Міністерства оборони, архівні служби, воєнкомати почали активно займатися розшуком нагороджених. До 1956 року було вручено біля мільйона нагород. Потім розшук майже припинився. Однак  400 тисяч нагород, що залишилися, навряд чи коли-небудь знайдуть своїх героїв: ветеранів уже практично не залишилося в живих.

·  334 населені пункти в Україні були спалені фашистами разом зі всіма мешканцями. Найбільшим містечком, знищеним під час війни, стала Корюківка Чернігівської області. За 2 дні із 1300 будинків були спалені 1290, вбито і спалено – 7 тисяч мешканців містечка.

·5 мільйонів 270 тисяч бійців Червоної армії потрапили в полон до фашистів. Їх утримання, як відзначають історики, було просто нестерпним. Про це свідчить і статистика: із полону на батьківщину повернулося менше 2 мільйонів солдат.

Дізнайся ільше:

Бєлашов, Борис. Це ми – діти війни : про дітей, в яких війна забрала дитинство / Б. Бєлашов, В.Загребельний, М. Вінтоняк. – Донецьк : Донбас, 2012. – 398 с. : фотоілюстр.

Кузнєцов, Анатолій Васильович. Бабин Яр : роман-документ / А. В. Кузнєцов ; пер. С. Батурін. – К. : Самміт-Книга, 2012. – 351 с. : 8 окр. арк. фотоілюстр.

Людний, Федір Петрович. Фронтовими дорогами війни / Ф. П. Людний. – К. : Україна, 2012. – 423 с. : портр.

Ніхто не забутий, ніщо не забуте ; Перший удар прийняли застави / В. Д. Ольшанський. Наш четвертий партизанський батальйон / В. К. Бондар. Розкажи, прапор полковий / М. А. Царьов ; упоряд. М. В. Стетюха ; авт. передм. О. П. Косюк. – К. : Україна, 2011. – 854 с. : фотогр.

Первомайський, Л. C.  Дикий мед / Л. Первомайський ; упоряд., авт. вступ., ст. В. Панченко. — К.: Либідь, 2011. — 608 с.