24 лютого - День святого Власа

Двадцять четвертого лютого - День святого мученика Власа (День Власа, Влас, Улас).

Християнська церква в цей день відзначає день пам’яті великомученика Власа, єпископа Севастійського, що жив у IV столітті. У часи цькування християн він жив на горі Аргеос і за свого життя відзначився великим благочестям. Житіє святих розповідає, що до нього приходили звірі й прилітали птахи з усієї околиці, і Власій наглядав за ними: кого годував, кого лікував і давав прихисток. Також Власій опікувався бідними людьми. На доказ такої опіки розповідається, як святий Влас повернув бідній вдові останнього вепра, якого вкрав вовк.

Весняний цикл свят

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багатарозмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) - найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий циклВознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

15 лютого - Стрітення

П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, в народі"Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: 

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила! 

За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого - та в день святої Анни - 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина.

Фільм "Афганістан. 80-та розвідрота. 20 років поспіль"

Сергей Лемешев - Вечерняя песня (Тихесенький вечiр)

моим друзьям. УЧИСЬ ПРОЩАТЬ .

Історія про дівчинку, яка наступила на хліб

Батькова наука

До українців. Актуальні художні й публіцистичні твори

http://dhost.info/newbabilon/index.html

Володимир Самійленко

ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО

Поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач,

В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець з тонким відчуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем.

Конкурс „Альбус“

Ласкаво просимо учнів 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 класів взяти участь в конкурсах з української мови, фізики, української літератури, біології, математики, географії, історії, хімії, англійської та німецької мови.

http://www.irsho.ua/irsho-albus-344.html

Як ми говоримо

Як відомо, паразитів треба позбуватись. А отже, слів-паразитів це також стосується. То як із ними боротись?
     Слова-паразити – це такі собі вставні «малі слова» (прийменники, сполучники, звертання, словосполучення, навіть продовження однієї букви і т. п.), що не несуть якогось певного змістового навантаження і переважно вживаються для зв’язку слів, для зв’язку мовлення.
     Ці паразитні словечка міцно в’їдаються в лексикон людини і стають звичкою в розмовній мові. Вони бувають абсолютно безглуздими, часто збивають співрозмовника з пантелику і заважають розумінню сказаного.
     Примітним є також факт, що сама людина, яка вживає слова-паразити, їх не помічає, а на співрозмовника вони справляють підсвідоме негативне враження. Для прикладу, часто люди мають звичку, підбираючи слово, тягнути звуки «е-е-е» або «м-м-м», що, зазвичай, дуже дратує слухачів.
     Існує думка, що слова-паразити найчастіше трапляються в мові людей, які мають малий словниковий запас. Але це не завжди так. Слова-паразити «пристають» переважно до людини, яка часто робить затримки в мові, не може швидко підібрати потрібне слово. Це можуть бути і люди з багатим мовним запасом.

Тарас Шевченко. Казки картинної галереї

Напитись голосу твого - О.Богомолець (featuring movie Onegin)

Ліна Костенко

Ліна Костенко

Ukrainian nature. Природа Украины

Доля (Ліна Костенко)

Вірші про осінь Ліни Костенко

Ліна Костенко (відеопоезія)

Богдан Ступка, вірш Ліни Костенко "Крила"

Життя іде. Ліна Костенко

Вечірнє сонце Л. Костенко

VIII Міжнародний конкурс з українознавства для учнів переноситься на 2015 рік

У зв’язку з проведенням Національним науково-дослідним інститутом українознавства та всесвітньої історії спільно з Міністерством освіти і науки України Міжнародної науково-практичної конференції «Тарас Шевченко в долі слов’янських народів: діалог через століття і кордони» (4–5 березня 2014 р.) VIII Міжнародний конкурс з українознавства для учнів 8–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів переноситься на 2015 рік.

Оргкомітет Конкурсу

---

Міжнародна науково-практична конференція - 2014

04 – 05.03.2014 р. відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «ТАРАС ШЕВЧЕНКО В ДОЛІ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ: ДІАЛОГ ЧЕРЕЗ СТОЛІТТЯ І КОРДОНИ» в Київському міському Будинку вчителя та Шевченківському національному заповіднику в м. Канів.

Заявка на участь у конференції

Чи знаєте ви?

- українська мова посіла друге місце в світі за мелодійністю після італійської. Також її визнали третьою найкрасивішою мовою в світі за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія та побудова речень після французької та перської мов на мовному конкурсі, що пройшов у Парижі в 1934 році...

- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...

22 січня – день Соборності України

Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини. Реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917- 1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави - Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державi.

kalendar__svyat_2014_roku

View more presentations or Upload your own.

20 січня - Івана Хрестителя

Двадцятого січня святкуємо Собор Предтечі та Хрестителя Господнього св. Івана Хрестителя, або в народі Івана Хрестителя, Івана Бражника.

Іван народився в сім'ї священика Захарії та Єлисавети, родички Богородиці, коли вони були у похилому віці й уже не сподівалися мати дітей. Предтеча — значить «попередник». Святий Іван, за церковними переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з'явлення Ісуса Христа. Іван Хреститель своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад святого життя. За відважне проповідування Іванові відрубали голову. Частина його святих мощей похована у Севастії.     

Друга назва цього свята — Посвятки. Цього дня хазяїн дому встає рано-вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом-сіллю, що лежав під образами ще від "багатої куті". За народними уявленнями, ці різдвяні дари зроблять худобу плідною.

З цього дня починається період сватань та весіль, коли можна вже було вживати скороми­ну і випивати, звідки й вислів «празник — Іван-бражник» і відповідно народна назва свята — Івана Бражника.  Кажуть: «Іван Предтеча бере свята на плечі», оскільки завершується цикл різдвяних свят. Прибираючи кутю з покутя, примовляли: «Узвар на базар, кутя — з покуття".

По­чинається М’ясоїд, або М’ясниці, і період жіночих вечорниць із роботою. Від Різдва до "Івана" жінки ховали свої починки - "щоб лихий ниток не плутав". А вже від цього дня для жінок уже час братися до роботи. Правда, на "Івана" вони лише діставали свої кужелі, оглядали їх, але працювати ще не сідали. Молодиці йшли в шинок, там сходилися "по родству" або по сусідству і пили горілку, співали веселих пісень та примовляли: "Тільки й притики, що починки превеликі!"

В головні зимові свята - Різдво, Новий рік, Водохреща - жінкам і дівчатам не можна ходити по воду,бо це гріх — це роблять за них чоловіки й парубки. Чоловікам же від Різдва Христового до дня Івана Хрестителя не можна було ходити в шинок — гріх великий, адже вода ще не освячена. Зате на "Івана"молодиці ставили їм могорич - "за те, що добре воду носили".

Народні приповідки:

Після Івана Предтечі хто не ро­бить, того б’ють у плечі.

19 січня - Водохреща або Йордан

Ще не встигли прийти свята як скоро вони відійдуть. Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня, тому воно збігається зі святом Богоявлення. Однак, ці свята слід розрізняти.

Із Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Коли вийшов на берег - з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Свято Богоявлення у перші віки християнства вважалося збірним, бо стосувався кількох подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його божественність, а саме: його Різдва, поклону мудреців, Хрещення, чуда в Кані Галилейській і чудесного помноження хліба. Тому й сьогоднішню назву свята «Богоявлення», як стверджує у книзі «Пізнай свій обряд» о. Юліан Катрій, треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлінь.

18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят-вечір

Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.

По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття, 
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці, 
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Купання на Водохреща

Здавна вважається, що купання на Водохреща сприяє зціленню від різних недуг. Жорстких правил, як треба купатися на Водохреща, немає. Але, як правило, купанням є триразове занурення у воду з головою.

При цьому віруючий хреститься і вимовляє “В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!”. Водосвяття може здійснювати тільки священик – читанням відповідних молитов і триразовим зануренням хреста у воду. На водоймах для цього заздалегідь робиться ополонка – йордань – як правило, у формі хреста.

Зачарована Десна Олександра Довженка: Чернігівщина

Буктрейлер2 Зачарована Десна

Оповідання „Каторжна“ Бориса Грріненка

http://www.ukrlib.com.ua/books/printthebook.php?id=36&bookid=8

Привітання та віншування зі Старим Новим роком та Щедрим вечором

Сієм, сієм, посіваєм,
Щастя-долі вам бажаєм!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб лежали на столі
Паляниці немалі,
Щоб були у вас ковбаси,
Молоко і сало, й м'ясо,
і млинці, і пиріжки,
і пухнасті пампушки.
Щоб були ви в цій оселі
і щасливі, і веселі!

14 січня - Новий Рік за старим стилем або свято Василя

14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

За церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно церковних джерел, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині і дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії — Ісус.

І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадував переддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування — давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси й його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості та таким зберігся й до-сьогодні. Далі читайте, як перший день Нового року приходив в оселі українців.

Щедрівки

Через тиждень по Різдві, 31 грудня, або 13 січня за новим стилем, відзначали українці Новий рік - Щедрий вечір (свято преподобної Меланії, або Меланки). Вважалося, що Меланка-Вода приходить на Щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини.

У цей день, за традицією, хлопці й дівчата знову ходили від хати до хати, щедруючи - бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у новому році. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Величальних обрядових новорічних пісень — щедрівок, співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні. Щедрували також групами: «Меланка», «Василь» та «Ряджені».

Як і колядки, щедрівки беруть свій початок дуже давно, містять у собі біблійні сюжети та оспівують господаря і всю його родину. Та, на відміну від колядок, у щедрівках можемо побачити ластівок, жито, посіви – символи того, як Новий Рік зустрічається з весною. Адже, у цей час, коли закінчується зимове сонцестояння, народжується Молоде Сонце і день стає довшим.

"Щедрик, щедрик, щедрівочка" (щедрівка)

Щедрик, щедрик, щедрівочка, 
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
-Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші,то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
                                      https://soundcloud.com/traditions-org-ua/sets/firgrphkj3lh

13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки

За тиждень після коляди, напередодні Нового Року (за старим стилем) — Щедрий Вечір. Це — залишок стародавнього, імовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це день преподобної Меланії. В народній традиції обидва свята об'єднались, і тепер маємо Щедрий Вечір або свято Меланки.

Внаслідок розбіжності, яка існує між  Григоріанським (світським) та Юліанським (церковним православним) календарем, українці святкують Новий рік двічі в році: офіційне святкування Нового року припадає на 1 січня, а 14 січня, яке залишилося в народній традиції важливою складовою прадавнього календарного обрядового циклу українців, сьогодні носить назву Старого Нового року.

У надвечір'я Нового року (тепер - 13 січня) у церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. Як і на Свят-вечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка...

Готуйся серйоЗНО

EyeLeo — делайте перерывы от компьютера !

EyeLeo — делайте перерывы от компьютера !

Антуан де Сент-Екзюпері. „Маленький принц“. Молитва. Притчі

Проблеми людини

Притча

View more presentations or Upload your own.

Уроки державної мови

„Приймати до уваги чи брати до уваги?“

Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: “- Марійко,— звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— не бери всього так близько до серця” (Іван Цюпа), “Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило” (Олесь Гончар), “Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників” (з газети), “Не треба брати це до уваги” (з живих уст).

Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.

* * *

Сьогодні – День народження Василя Симоненка

Народився він у селі Біївці на Полтавщині у 1935 році. Спочатку вчився у Біївській початковій школі. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналістики Київського університету.

Закінчив факультет журналістики Київського університету (1957) і працював в обласній газеті «Черкаська Правда» і «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої Газети» в Черкаській області. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963).

Обрядова символіка

Кутя

В українців, як і в багатьох народів світу, стійко побутувало повір'я: як почнеш новий рік, так він і мине. Новорічний стіл мусив буквально ломитися від страв, аби протягом майбутнього року не знати голодної скрути. Переддень Різдва — Святий вечір — припадав ще на піст. Але незважаючи на це вечерю називали багатою кутею, бо на стіл слід було подати аж 12 страв, обов'язковою серед яких була кутя. На Правобережжі її готували з пшениці, а на сході — з ячменю і заправляли тертим маком, горіхами, медом і узваром.

Обрядова символіка

Дідух

Дідух, його ще називають дідо, дідочок, сніп-рай, коляда, колідник. Згідно із традиціями, дідух — це останній обжинковий сніп. Овес, жито, пшениця, льон - його основні складові. Солом'яний оберіг — це дух предків, дідів, збереження традицій і пам'яті родини. Це символ доброго врожаю, миру й злагоди в родині, достатку в домі. Традиція ставити в оселі на покуті дідуха походить ще з дуже давніх часів. У дохристиянських віруваннях він був утіленням бога Коляди, символом пам'яті про предків.

Святковий сніп перебував у хаті протягом тижня (подекуди навіть до Водохреща). Його присутність привносила в родину святковий настрій, затишок і святковість. У народі казали «Дідух до хати – біда із хати».

У наш час сніп часто замінює невеликий „букет" із колосків, різних сухих трав та квітів, безсмертників. Проте приємно, що щороку дедалі більше українців відновлює традицію ставити на Різдво у своїх оселях дідуха.

Дідух, сіно, різдвяні традиції мають позитивний заряд енергії, дають нам  відчуття таємничості і свята. Вже багаторічною традицією є винесення більш як 3-метрового дідуха на Різдвяні свята на проспект Свободи у Львові. Так само солом'яні обереги встановлюють на центральних площах у Києві, містах Франківщини та Тернопільщини.

Колядки

Звичай колядування має свою давню історію, коріння якої сягає ще арійських часів. Колядки пов'язані з днем зимового сонцестояння, яке наші предки називали святом Коляди. Його святкували 25 грудня. Вважалося, що в цей день Сонце з'їдає змій Коротун. Всесильна богиня Коляда в Дніпровських водах народжувала нове сонце — маленького Божича. Язичники намагалися захистити новонародженого: вони проганяли Коротуна, який намагався з'їсти нове Сонце, а потім ходили від хати до хати, щоб сповістити людей про народження нового Сонця, і зображення цього сонця носили з собою. Як тільки на небі сходила зоря, колядники заходили в двір, кликали господаря і співали його родині величальних пісень про сонце, місяць, зорі. Ці пісні й стали називати колядами абоколядками.

Згодом, із появою християнської релігії обряд колядування був приурочений до Різдва Христового і в колядках з’явились біблійні і світські мотиви. Традиція колядування збереглася й до сьогодні. Як тільки на небі являється перша зоря — розпочинається Свята Вечеря, а діти збираються гуртом і йдуть вітати усіх колядками з народженням Христа!

Добрий вечір тобі

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А другий же празник: Святого Василя, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник: Святе Водохреща, радуйся,

Ой, радуйся, земле, Син Божий народився

https://soundcloud.com/traditions-org-ua/pikardiiska-tercziya-dobrii

Плейкаст «***Христос родился, торжествует мир!***»

Плейкаст «***Христос родился, торжествует мир!***»

Зичу гарних свят, веселих коляд.

Запашної куті і ніякої біди!

Будьте здорові, багаті та з Богом у хаті!

Хай Ангел Господній різдвяної ночі

Вашу світлицю сяйвом осяє,

З неба дарунки щиро складає:

Віру у серця, вічність у душу,

Мудрість у скроні, статку в долоні!

Веселих свят, смачної куті, дзвінкої коляди і ніякої біди!

Христос Рождається!

7 січня - Різдво Христове

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить йому головне місце серед свят.

Різдвяна легенда

Свято Різдва належить до великих християнських, так званих Дванадесятих неперехідних свят, та має п'ять днів передсвяткування і шість днів післясвяткування і завершується святом Обрізання Господнього.

Цього дня сталася велика для всього християнського світу подія — народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «спасіння»). Усі християни переконані, що Ісус Христос був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. Старозавітні пророки провістили місце і час народження Спасителя світу — 5508 рік від створення світу. Отже, 7 січня — це день народження Сина Божого на землі. Від цього дня починається відлік часу.

~*~ Удачи и Счастья В Новом Году! ~*~

~*~ Удачи и Счастья В Новом Году! ~*~

З Новим Роком! З новим щастям!
Хай завжди в очах іскряться
усміх, радість і кохання.
хай здійсняться всі бажання,
хай вас криза не лякає,
грип-застуда обминає.
Щоб достаток був у домі,
діти щоб були здорові.

Плейкаст «С Новым 2014 Годом!!!»

Плейкаст «С Новым 2014 Годом!!!»

З Новим роком!

З Новим 2014 роком!